Основні способи зовнішньої обробки дерев'яного будинку
Дерево залишається одним з найбільш затребуваних будівельних матеріалів. У цьому немає нічого дивного. Деревина є абсолютно безпечним матеріалом. А будинки, зведені з хвойних порід, навіть мають антисептичні властивості.
Але з плином часу стан будівлі погіршується. У звязку з цим потрібно зовнішня обробка деревяного будинку.
Матеріали для облицювання будинку
Облицювальні роботи переслідує декілька цілей. По-перше, деревяний будинок захищається від негативного впливу опадів, сонячних променів, температурних перепадів і механічного пошкодження.
По-друге, зовнішня обробка деревяного будинку запобігає появі грибкових бактерій і цвілі.
По-третє, проведення облицювальних робіт сприяє утеплення будинку, що є важливим чинником в сучасних умовах, коли постійно піднімаються ціни на енергоносії.
І нарешті, по-четверте, зовнішня обробка покращує естетичну привабливість будинку і продовжує експлуатаційний період несучих конструкцій будівлі.
Існує кілька варіантів облицювання деревяного будинку. Для виконання цієї роботи можуть використовуватися різні матеріали:
- сайдинг;
- облицювальну цеглу;
- блок-хаус;
- клінкерні термопанелі;
- керамограніт;
- лакофарбові вироби.
Найбільш затребуваними матеріалами для зовнішньої обробки деревяного будинку є облицювальна цегла і сайдинг.
Оздоблення будинку цеглою
Дана технологія відрізняється великою трудомісткістю. Але існує три випадки, коли деревяний будинок просто необхідно облицювати цегляною кладкою:
- Коли будівля зведена з деревини низької якості і має малопривабливий вигляд.
- При будівництві каркасно-щитового будинку.
- Коли деревяний будинок вже прослужив багато років, і потрібно підсилити його жорсткість.
Останній варіант зустрічається найчастіше. При обшивці старих будинків можна зіткнутися з проблемою невеликих карнизних звисів. Цегляна кладка може виявитися безпосередньо у крайній частині схилу, що стане причиною потрапляння дощової води за облицювальний матеріал і на нього. Такі умови значно зменшать термін служби цегли. До облицювальних робіт рекомендується приступати, якщо довжина звисів перевищує 35 см.
Для здійснення цегляної кладки необхідні такі матеріали та інструменти:
- цегла;
- руберойд;
- рулонний мембрана;
- бетономішалка;
- анкери;
- арматура;
- цемент;
- пісок;
- кельма;
- 2-3 відра;
- лопати;
- рулетка;
- схил;
- рівень;
- дошки для опалубки;
- сокиру;
- волосінь;
- цвяхи;
- інструмент для розшивки швів;
- деревяні кілочки.
Для облицювання деревяного будинку цеглою необхідно мати високоякісний фундамент. Якщо є широкі стінки цоколя, то можна скористатися й ними. У будь-якому випадку для якісної кладки цегли необхідно, щоб мінімальна ширина підстави становила 20 см. Це необхідно для пристрою вентиляційного зазору і укладання теплоізоляційного матеріалу.
По всьому периметру будинку робиться стрічковий фундамент глибиною 0,3-0,4 м і шириною 0,2 см. Для цього з необрізних дощок створюється опалубка. Її висота повинна дорівнювати відстані від нижнього вінця будови до грунту.
Дно виритої траншеї покривається шаром піску товщиною 5 см. Поверх утрамбованого піску настилається руберойд з напуском на стінки траншеї. Опалубка до половини заливається бетонним розчином, в який вкладається арматура. Заливається друга половина опалубки. Після закінчення 28-30 днів можна здійснювати кладок.
Утеплення будинку здійснюється за бажанням. А ось гідроізоляційні роботи проводити необхідно. Оптимальним варіантом для деревяного будинку стане використання рулонної мембрани.
Цегляну кладку зєднують зі стіною за допомогою анкерів, зроблених з оцинкованого дроту. Анкери не повинні бути жорсткими. В іншому випадку при усадки грунту може порушитися цегляна кладка. На 1 м стіни кріпиться за допомогою 4 анкера. Додаткові анкери встановлюються по кутах деревяного будинку, по периметру віконних і дверних прорізів.
У деревяну стіну анкери забиваються жорстким кінцем. Укладання цегли може проводитися як на ребро, так і на широку поверхню. Перед робіт кладок на фундамент настилається руберойд. Починають кладку цегли з кута. Від правильного укладання першого ряду залежить якість всієї роботи.
Для вільної циркуляції повітряних потоків в нижніх рядах між несучою стіною і облицювальним матеріалом залишаються отвори. З цією метою вертикальні шви, розташовані через кожні дві цеглини, не заповнюються бетоном. Аналогічні отвори робляться в місцях зіткнення з покрівельним матеріалом. Так створюється вентильований фасад.
Нюанси облицювання будівлі сайдингом
Більш поширеною є технологія обробки деревяного будинку сайдингом. Але і вона передбачає дотримання ряду вимог. Найголовнішою умовою для проведення робіт є наявність повністю висохлої деревини. З цієї причини забороняється займатися монтажем сайдинга на новий деревяний будинок.
Для облицювання будинку сайдингом нам знадобляться:
- сайдинг;
- утеплювач;
- Драбина;
- металеві профілі;
- шуруповерт;
- болгарка;
- ножівка;
- рулетка;
- рівень;
- ножиці по металу;
- крейда;
- лінійка;
- кутник;
- молоток;
- гострий ніж;
- шило;
- пасатижі;
- саморізи.
З фасаду забираються всі елементи, які будуть заважати кріпленню панелей: ліхтарі, водостічні труби, карнизи, решітки та інші деталі. Після чого займаються створенням каркаса з деревяних брусків або металевих профілів. Незважаючи на деревяну основу, другий варіант є більш прийнятним. Профілі з металу мають однакові розміри, а вибір ідентичних брусків є більш важким заняттям.
Облицювальні роботи починаються біля дверних і віконних прорізів.
Тобто на ділянках, де існує максимальне навантаження для панелей. Це дозволить відсунути місця стикування сайдингу подалі від цих місць.
На стіні визначається сама нижня точка. Від неї відміряється 5-10 см і розмічається горизонтальна лінія, на рівні якої відбувається монтаж стартового профілю. По кутах будівлі проводиться монтаж зовнішніх та внутрішніх профілів. Здійснюється окантовка отворів. Для кріплення сайдинга поблизу карниза монтуються J-профілі. Тепер можна приступати до монтажу панелей.
Перший ряд панелей укладається в стартову смугу. Наступні панелі кріпляться внахлест зі зміщенням швів. Категорично забороняється сильно натягувати сайдинг, так як в результаті температурних перепадів він здується і зруйнується.
Саморізи вгвинчуються в спеціальні отвори на панелі. Причому не потрібно їх закручувати до упору. Панелі сайдинга повинні переміщатися в горизонтальному напрямку. Для кріплення останньої панелі у верхній частині стіни кріпиться фінішний профіль. Панель трохи підрізає і обрізаної стороною монтується у внутрішню частину профілю.
Одночасно з установкою сайдингу фахівці рекомендують провести теплоізоляційні роботи. Як утеплювач для деревяного будинку можуть виступати різні матеріали: пінопласт, пінополістирол, мінеральна вата. При виборі теплоізоляційного матеріалу враховуються кліматичні умови місцевості і особливості експлуатації будівлі.