You are here

Що робити, якщо скочується металочерепиця

Металочерепиця

Металочерепиця

Добридень! У вашому випадку однозначно потрібно знімати черепицю. Настійно рекомендуємо перед новим монтажем покласти на скат гідроізоляцію: руберойд або підпокрівельні плівки. Після чого укладати черепицю так, як годиться, а саме: низ листа металочерепиці прикріплюємо саморізами в підошву хвилі через хвилю. Наступні ряди саморізів укручуємо в шаховому порядку через хвилю. Бічний нахлест скріплюємо саморізами по гребеню кожної хвилі. На 1 квадратний метр потрібно 6-8 штук саморізів.

І памятайте, що кут покрівлі повинен бути не менше 14 градусів. Якщо кут менше - піднімайте.



Самостійна укладання металочерепиці є не надто складним заходом. Для виконання робіт буде потрібно шуруповерт, рулетка, саморізи для покрівлі, маркер, тонка довга рейка, молоток і ручна дискова пилка, яку можна замінити ножицями для нарізки металу. При цьому не слід користуватися інструментами, що приводять до нагрівання металу, оскільки через це руйнується не лише антикорозійне покриття листів металочерепиці, але і шар оцинковки. В результаті такої різання матеріал буде схильний до корозії і досить швидко знову зажадає ремонту.

До складу покрівлі під металочерепицю зазвичай входять такі деталі, як стеля, шар пароізоляції, основа стелі, утеплювач, крокви, гідроізоляційний матеріал, лати і контробрешетка. Для металочерепиці не потрібно виконання суцільної обрешітки, оскільки матеріал важить не дуже багато. Цілком достатньою виявляється покрокова лати із брусів перетином 50х25 міліметрів. Контробрешетку можна виконувати з брусків, ширина яких становить 100 міліметрів. Використовувані при цьому бруски слід обробити антисептиком, що запобігає гниттю деревини.

Під металочерепицю слід також укласти гідроізоляційний матеріал. Його розміщують поверх крокв, в горизонтальному положенні. Відповідно до стандартної технології укладання, монтаж металочерепиці краще починати в нижньому лівому кутку. При цьому нижні краї аркушів повинні на 4-5 сантиметрів виступати за межі карниза. В процесі укладання подальших листів слід залишати нахлест, що становить одну хвилю, оскільки укладання металочерепичних листів встик є неприпустимою. Це призводить до утворення щілин, через які під покрівлю проникає вода.

Для кріплення листів використовуються спеціальні покрівельні саморізи, забезпечені гумовими прокладками. Без цих прокладок метал, з якого виготовлені саморізи, пошкоджує захисне покриття матеріалу. Здійснюють кріплення в точці нижнього прогину хвилі, під поперечною хвилею. Частота вкручування саморезов становить 6-8 штук на квадратний метр поверхні.



Найбільш слабке місце даху - це точки примикання листів до елементів покрівельної структури, таким як димар. При укладанні металочерепиці в подібних ділянках необхідно дотримуватися особливої обережності. Герметичність зєднання покриття покрівлі тут забезпечується шляхом влаштування внутрішнього фартуха, в якому використовуються внутрішні планки примикань. Для цього за допомогою болгарки в димоході пробивається штроба, планка підрізає до необхідних розмірів і встановлюється з боку покрівельного ската. Зістикувати планки слід з нахлестом, що становить як мінімум 15 сантиметрів. Ділянки планки, що заводяться в штроби, обробляються силіконовим герметиком.

Для того щоб забезпечити стік води, потрібно завести під нижній край внутрішнього фартуха краватку - плоский лист, по краю якого за допомогою молотка і плоскогубців виконується бортик. Край краватки при цьому виводять до карниза даху. Листи металочерепиці в точках примикань укладаються поверх фартуха і краватки. Зовнішній фартух виготовляють за допомогою верхніх планок і кріплять практично аналогічно фартуху внутрішньому, тільки при цьому верхню кромку не підводять в штробу, а кріплять безпосередньо на стіну.




Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!