You are here

Справа про банкрутство: обов'язки арбітражного керуючого

Зміст:

Арбітражний керуючий як учасник процедури банкрутства

Відповідно до чинного законодавства комерційна компанія може бути визнана банкрутом у разі, якщо вона виявляється не в змозі виконати взяті на себе фінансові зобовязання. Власне поняття банкрутства юридичної особи включає в себе ряд обовязкових дій, які повинні бути зроблені їм для забезпечення легітимності процесу припинення своєї діяльності.

арбітражні керуючі

Однак при її організації слід мати на увазі, що діють в даний час на території Російської Федерації нормативно-правові акти передбачають, що обовязковими учасниками цієї процедури, крім самої компанії-банкрута, є і інші особи та організації, на яких покладено значущі повноваження. До числа таких учасників відносяться арбітражні керуючі. Їх роль в ході визнання боржника банкрутом і здійсненні всіх юридично значущих дій важко переоцінити.

Адже саме вони є виконавцями більшості дій, повязаних з реалізацією процедури, а права і обовязки арбітражного керуючого стосуються всіх її етапів.

У тих випадках, коли ту чи іншу дію має бути здійснено самим підприємством-банкрутом, чинне законодавство часто вимагає отримання згоди арбітражного керуючого на здійснення такої дії.

Вимоги до арбітражного керуючого

Заява до арбітражного суду.Вимоги до осіб, які можуть виступати в рамках процедури здійснення банкрутства як арбітражний керуючий, детально зафіксовані в Законі № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)".



Зокрема, стаття 20 даного нормативно-правового акта свідчить, що одним з найважливіших таких вимог є членство в саморегулівної організації арбітражних керуючих. У свою чергу, така організація має право самостійно встановлювати вимоги до своїх членів і функцій арбітражних керуючих, фіксуючи їх в статуті.

При цьому ряд таких вимог відповідно до чинного законодавства має бути обовязковим для всіх осіб, які здійснюють функції арбітражних керуючих. Зокрема, пункт 2 статті 20 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" визначає, що до їх числа відносяться наявність вищої освіти і відсутність судимості за статтями, що передбачають вчинення умисного злочину. Крім того, арбітражний керуючий не повинен перебувати під дією санкцій, які передбачають дискваліфікацію або право займати будь-які посадові позиції в звязку з вчиненням ним правопорушення.

Стаж роботи фахівця

Робота фахівців.Нарешті, зазначений розділ розглянутого нормативно-правового акта передбачає, що особа, яка обіймає посаду арбітражного керуючого, повинна мати необхідний для цього стаж роботи: зокрема, в поняття такого стажу включається досвід роботи на керівній посаді протягом тимчасового періоду не менше року та проходження стажування в якості асистента чинного арбітражного керуючого тривалістю не менше 6 місяців. У разі відсутності у претендента досвіду керівної роботи вимога про його наявності може бути замінено на право проходження такого стажування протягом тимчасового періоду тривалістю не менше 2 років. При цьому перед тим, як безпосередньо приступити до діяльності в якості керуючого у справі про банкрутство, фахівця необхідно скласти відповідний теоретичний іспит, тим самим підтвердивши наявність у нього необхідних знань, понять і кваліфікації.

Обовязки фахівця

Після того як всі необхідні вимоги, перелічені в чинному законодавстві, їм дотримані, він отримує легітимне право брати участь в процедурі банкрутства комерційної організації з усім обсягом прав, обовязків і функцій арбітражних керуючих, якими наділяється такий фахівець. Зокрема, слід мати на увазі, що повний обсяг таких прав, обовязків арбітражних керуючих зафіксований в пунктах 1 і 2 статті 20.3 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)".

Так, до числа безпосередніх обовязків арбітражного керуючого відносяться:

арбітражне засідання

  • забезпечення захисту власності підприємства, що знаходиться в стадії банкрутства, від неправомірних посягань кредиторів та інших осіб і організацій поза процедурою реалізації банкрутства. Слід мати на увазі, що однією з ключових завдань цього фахівця є забезпечення відповідної законодавству процедури розподілу майна підприємства-банкрута між усіма кредиторами таким чином, щоб максимально задовольнити їхні вимоги і права. Відповідно, необхідно ретельно стежити за тим, щоб повний обсяг майна боржника, яке підлягає стягненню, дійшов до кредиторів, що мають на нього легітимні права;
  • розгляд та аналіз фінансового стану підприємства, що перебуває в стадії банкрутства, включаючи всі компоненти його інвестиційної, комерційної, господарської та інших видів діяльності, які могли привести до сьогоднішнього фінансового становища даної організації;
  • ведення реєстру вимог юридичних і фізичних осіб, які мають право претендувати на отримання частини майна боржника. Зазначена діяльність відповідно до чинного законодавства є обовязком арбітражного керуючого з метою забезпечення дотримання прав усіх кредиторів відповідно до їх черговості, встановленої відповідними нормативно-правовими актами;
  • розгляд вимоги про проведення загальних зборів кредиторів у разі, якщо ті чи інші юридичні або фізичні особи предявляють зазначена вимога. При цьому в разі, якщо за результатами розгляду такої заяви виявиться, що висунуте вимога була правомірним, фахівець в галузі управління зобовязаний протягом терміну, що не перевищує трьох днів з дати його отримання, надати заявнику реєстр вимог кредиторів для ознайомлення;
  • Арбітражний суд.
  • інформування правоохоронних або інших уповноважених органів у разі, якщо фахівець, який здійснює арбітражне управління в рамках процедури банкрутства, виявляє факт вчинення адміністративного чи іншого правопорушення, повязаного з довіреною йому справою;
  • інформування кредиторів, що мають легітимне право претендувати на отримання майна підприємства-банкрута, про проведення угод, укладення договорів та інших діях, які можуть стати причиною настання цивільної відповідальності тих чи інших юридичних і фізичних осіб. При цьому пункт 2 статті 20.3 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" передбачає, що таке інформування має здійснюватися в процесі проведення загальних зборів кредиторів;
  • контроль при здійсненні всіх необхідних витрат, повязаних з реалізацією процедури банкрутства щодо конкретного підприємства. Чинне законодавство передбачає, що в обовязки арбітражного керуючого входить відстеження характеру і необхідності всіх здійснюваних витрат з тим, щоб дозволити використання коштів. Однак слід мати на увазі, що в разі, якщо та чи інша зацікавлена юридична або фізична особа передбачає порушення фахівцем цього обовязку, воно має право звернутися до арбітражного суду, представивши докази свого припущення;
  • Нарада.
  • виявлення ознак банкрутства, що вступають в протиріччя з чинним законодавством. Зокрема, ряд нормативно-правових актів забороняє проведення на території Російської Федерації навмисних і фіктивних процедур, повязаних з передбачуваною неспроможністю боржника в разі, якщо насправді він здатний виконати наявні у нього фінансові зобовязання. У разі, якщо арбітражним керуючим виявлені ознаки такого правопорушення, в залежності від їх характеру він повинен повідомити про них до відповідного органу або інстанцію: наприклад, в якості такого можуть виступати загальні збори кредиторів, правоохоронні органи, саморегульована організація арбітражних керуючих, юридичні та фізичні особи , які беруть участь у процедурі банкрутства, і інші особи та органи.


Крім того, Федеральний закон № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" передбачає, що у функції арбітражного керуючого входить здійснення інших дій і процедур у випадках, якщо цього вимагає проведення процедури банкрутства в конкретній ситуації, і в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

додаткові обовязки

Претендент на місце арбітражного керуючогоНарешті, слід мати на увазі, що зазначений нормативно-правовий акт вимагає від фахівця дотримання поняття конфіденційності щодо ввіреного йому справи. Ця умова може бути порушено лише в ситуаціях, які зафіксовані окремими нормативно-правовими актами. При здійсненні процедур, необхідних для функцій арбітражних керуючих, фахівець повинен підходити до них розумно і сумлінно, дотримуючись законні права та інтереси всіх учасників процедури визнання комерційного підприємства банкрутом.

Зокрема, мова йде про дотримання прав, наданих законом як самої організації-банкрута, так і її кредиторам і іншим юридичним і фізичним особам, залученим до процесу.

Слід мати на увазі, що перераховані обовязки, покладені відповідно до чинного законодавства на арбітражного керуючого, повинні здійснюватися їм особисто, а за їх недотримання даний арбітражний фахівець буде нести відповідальність, передбачену законом. Спеціаліст в галузі управління не має права передавати свої обовязки або іншим чином делегувати свої повноваження третім особам протягом тимчасового періоду, коли він представляє собою офіційно затвердженого арбітражного керуючого. Якщо ж арбітражний суд затвердив іншого фахівця для ведення конкретної справи, попередній фахівець в галузі управління зобовязаний передати йому весь обсяг наявної у нього інформації і документів, необхідний для здійснення його роботи.




Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!