You are here

Значення реєстру конкурсних керуючих в ході процедури банкрутства

Зміст:

Порядок реалізації та основні учасники процедури банкрутства комерційної компанії

Банкрутство комерційної організації, тобто визнання її неспроможною щодо прийнятих на себе фінансових зобовязань, являє собою досить складну юридичну процедуру, що вимагає участі різних категорій осіб. Власне основні характеристики зазначеної процедури, в також порядок залучення учасників в її реалізацію зафіксовані в Законі № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)", який містить повне і вичерпної опис всіх можливих сценаріїв розвитку подій у разі, якщо комерційна компанія виявилася нездатною погасити раніше взяті на себе фінансові зобовязання.

банкрутство

Так, одним з перших, хто втягується в зазначену процедуру, є особа, яка виступає в якості ініціатора процедури банкрутства. Його роль в цьому випадку полягає в подачі в арбітражний суд позовної заяви про визнання боржника банкрутом, а також додатку до зазначеного позовної заяви всіх необхідних документів і свідчень, що підтверджують наявність у нього непогашеної заборгованості перед позивачем. При цьому слід мати на увазі, що подавати таку заяву кредитор має право не раніше, ніж після закінчення 3 місяців з того моменту, як відповідна заборгованість повинна була бути погашена відповідно до умов укладеного між сторонами договору. Така вимога, встановлене статтею 3 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)", дає компанії, чиї фінансові труднощі носять тимчасовий характер, можливість активізувати свою діяльність і знайти джерела погашення заборгованості, що утворилася.

Судова інстанція

При цьому слід брати до уваги, що в якості особи, яка звертається до судової інстанції з позовною заявою, що містить вимогу про визнання компанії-неплатника фінансово неспроможною, може виступати не тільки кредитор, перед яким організація має борг, наприклад, по оплаті наданих товарів або послуг.

Стаття 7 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" встановлює, що існують і інші категорії осіб, які мають право на подачу цієї заяви. Зокрема, одним з варіантів є звернення до арбітражного суду з відповідною вимогою представників самої компанії-боржника, керівництво якої усвідомлює, що наявних в її розпорядженні фінансових коштів недостатньо, щоб оплатити заборгованість, що утворилася.

Крім того, в ролі позивача, яка висуває вимогу про ініціювання процедури банкрутства відносно компанії-неплатника, чинне законодавство допускає розгляд представників уповноважених органів, в завдання яких входить контроль за фінансовою дисципліною юридичних осіб щодо сплати обовязкових платежів, включаючи податки і збори. Таким чином, в разі наявності у даної компанії заборгованості перед Федеральною податковою службою по сплаті податків за завершився податковий період, зазначений орган має право звернутися до арбітражного суду з вимогою визнати неплатника фінансово неспроможним.

Основні сценарії реалізації процедури банкрутства в залежності від обставин справи

Позовну заяву



Після того як відповідну позовну заяву подано до судової інстанції, в процес реалізації процедури банкрутства щодо комерційної компанії включається арбітражний суд. Його роль на цьому етапі полягає у визначенні параметрів подальшого здійснення даної процедури. Зокрема, йому належить розглянути всі обставини справи, включаючи фінансовий стан боржника на поточний момент і перспективи його поліпшення з точки зору задоволення законних вимог кредиторів. На підставі такого розгляду судовий орган повинен буде винести рішення про те, який саме інструмент задоволення законних прав та інтересів кредиторів буде застосований до компанії, яка виявила ознаки неспроможності, в конкретній ситуації.

Федеральний закон № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" передбачає кілька основних сценаріїв реалізації процедури банкрутства в залежності від зазначених обставин. Так, в їх число входять:

Фінансовий стан боржника

  • спостереження, що передбачає здійснення комплексного аналізу фінансового стану боржника на поточний момент з метою визначення можливості задоволення законних вимог кредиторів;
  • фінансове оздоровлення, в ході якого складається графік погашення заборгованості з урахуванням фінансових можливостей компанії-боржника;
  • зовнішнє управління, в ході якого керівництво компанією передається професійному управляючому, завданням якого є поліпшення фінансового становища компанії-боржника;
  • конкурсне виробництво, яке застосовується в разі, якщо фінансове становище компанії-боржника не дозволяє розраховувати на задоволення їм фінансових претензій кредиторів в доступному для огляду майбутньому. В цьому випадку щодо майна, що належить компанії-банкруту, повинна бути здійснена продаж, а виручені кошти підлягають передачі кредиторам в рахунок погашення наявних перед ними у боржника грошових зобовязань.

У всіх перерахованих випадках після вибору інструменту, який буде застосований по відношенню до боржника в конкретному випадку, судовий орган повинен здійснити призначення та затвердження арбітражного керуючого. Однак слід мати на увазі, що в залежності від того, який саме сценарій реалізації процедури банкрутства обраний в конкретній ситуації, функції та повноваження такого спеціаліста будуть відрізнятися. Відповідно до цього чинне законодавство формує спеціальну термінологію для позначення зазначеного фахівця в кожному випадку.

Конкурсне виробництво і роль конкурсного керуючого в рамках її реалізації

Закон про банкрутство

Так, якщо фінансова ситуація компанії-боржника визнано незадовільною і арбітражний суд визнав, що у відносно короткостроковому періоді відсутні можливості для її поліпшення, щодо компанії, яка виявила ознаки неспроможності, може бути обрано такий запобіжний, як конкурсне виробництво, тобто продаж її майна. У цьому випадку фахівець, який відповідає за підготовку і здійснення всіх необхідних процедур в рамках конкурсного виробництва, буде називатися конкурсним керуючим.

До конкурсним керуючим, які відповідають за ведення процедури банкрутства, чинне законодавство предявляє ряд серйозних вимог, яким вони повинні відповідати для підтвердження своєї кваліфікації компетентного фахівця. При цьому деякі з цих вимог є специфічними саме для позиції конкурсного керуючого, а інші - загальними для всіх арбітражних керуючих, залучених в реалізацію процедур банкрутства.

Вимоги до конкурсного керуючого: внесення до реєстру

До числа таких загальних вимог відноситься внесення фахівця в особливий реєстр арбітражних керуючих.



Федеральний закон № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" вимагає, щоб ведення такого реєстру конкурсних керуючих з внесенням туди інформації про всі фахівцях, які є її членами, здійснювала кожна саморегульована організація арбітражних керуючих. При цьому формування, ведення та підтримка актуальності інформації, що міститься в такому реєстрі, як встановлює чинне законодавство, є прямим обовязком саморегулівної організації. Така умова задля дотримання положень Федерального закону № 315-ФЗ від 1 грудня 2007 року "Про саморегулюючі організації" зафіксовано в пункті 2 статті 22 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)".

державні реєстр

У свою чергу, всі діючі арбітражні керуючі, які мають право здійснювати професійну діяльність на території Російської Федерації, повинні бути членами саморегулівних організацій арбітражних керуючих, а значить, інформація про них підлягає внесенню до відповідного реєстру. Така вимога встановлена пунктом 1 статті 20 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)". При затвердженні конкурсного керуючого на посаду арбітражний суд має право перевірити, чи перебуває конкретний фахівець членом будь-якої саморегулівної організації.

Таким чином, для легітимного здійснення своєї професійної діяльності, в тому числі в якості конкурсного керуючого, фахівець в області арбітражного управління, що володіє всіма необхідними професійними навиками, повинен звернутися в потрібну йому саморегульовану організацію з заявою про вступ до числа її членів. У свою чергу, отримавши таку заяву, органи управління некомерційного партнерства повинні будуть розглянути його на предмет відповідності вимогам, чинним в організації, і, в разі відповідності характеристик фахівця цим критеріям, прийняти рішення про включення його в члени організації.

Порядок внесення інформації про фахівця в області конкурсного управління в реєстр арбітражних керуючих

Таке рішення про затвердження конкурсного керуючого в якості члена цієї організації має бути оформлено відповідним протоколом. Ще одним важливим наслідком його прийняття має стати внесення інформації про знову прийнятому арбітражному керуючому в реєстр її членів. При цьому правила ведення цього реєстру вимагають, щоб необхідний запис була внесена в цей інформаційний ресурс не пізніше, ніж через 3 дні з моменту оформлення протоколу про прийняття.

Такий короткий термін встановлений пунктом 9 статті 20 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 року "Про неспроможність (банкрутство)" з тим, щоб забезпечити дотримання прав і інтересів фахівця, дозволивши йому в максимально короткі терміни на законних підставах приступити до своєї професійної діяльності, оскільки наявність інформації про фахівця в реєстрі арбітражних керуючих є обовязковою умовою для його легітимного участі в судовому розгляді справи про банкрутство тієї чи іншої компанії.




Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!