You are here

Як провести аерацію газону інструментами, зробленими власноруч?

Гарний, доглянутий вигляд газону з соковитою травою - мрія кожного його власника. Ось тільки домогтися якісного натурального покриття прибудинкових територій вдається далеко не всім. Начебто і зрозуміло, як треба плекати живий килимок: поливати, удобрювати і стригти. Але такого догляду для ідеального, яскраво-зеленого травяного газону, яким можна було б похвалитися перед тонкими цінителями - манірними англійцями, явно недостатньо.

аерація газону

Аерація газону допомагає отримувати грунті корисні речовини, кисень і воду, без яких газон дуже швидко стане жовтим і непривабливим.

Від чого псується газон?

Злежалий верхній шар грунту погано пропускає кисень, воду і поживні речовини до кореневої системи рослин. Утруднений газообмін призводить до того, що вода застоюється на поверхні газону, а всередині гумусу накопичується двоокис вуглецю, внаслідок чого виникає нестача кисню, необхідного для процесу окислення мінералів і розкладання органічних субстанцій. В результаті трава стає млявою, жовтіє, не може протистояти ні захворювань, ні підвищення або зниження температури, а в її прикореневій системі створюються комфортні умови для шкідників.

Щоб переконатися, чи дійсно грунт газону занадто тверда і трава «задихається», досить зробити пару рухів лопатою: копнути на 10-15 см углиб, вирізати клаптик дерну, оббити з нього землю і проаналізувати стан коренів. У разі їх слабкою життєвої сили, тобто короткої довжини (2-5 см), агрономічна наука рекомендує поліпшити стан газону аераційної обробкою.

Що таке аерація грунту?

Якщо улюблена галявина засмучує наявністю бурянів, рідкісної і погано росте травою, замшілий, та ще й зяє витоптаними лисинами, значить, вона страждає через занадто великої щільності ґрунту.

аерація газону

Сприятливий вплив аерації на газон.

Хитромудрим словом «аерація» ( «аеро» в перекладі з латині означає «повітря») називається забезпечення провідності повітря, води і добрив всередину грунту газону. У дренажі особливо потребують глинисті грунти, «забиті» ділянки з важким грунтом, погано пропускають воду, а також травяні покриття, які відчувають високу експлуатаційну навантаження.

Саме таким аераційним методом забезпечується здорове і красиве стан рослинного покриття газону. Аерація зменшує чисельність сухих стеблинок, буріння травяного кома, заростання мохом і підвищує ефективність поливу: при посухи волога буде швидко надходити до коріння і вода для поливу економиться на 30-40%, а при тривалих дощах не допустить застою води і, таким чином, запобігатиме захворювання і гниття трави.

Поліпшити прохідність повітря, води і підживлення до коріння газонної трави не складно: потрібно всього лише своїми руками зробити проколювання грунту для формування пустот глибиною 10-15 см.

З якою періодичністю проводять аерацію?

Вила для аерації ґрунту

Найпростішим інструментом, який можна використовувати для аерації ґрунту, є вила.



Агрономічний постулат проведення цієї процедури - 1 раз в сезон. Але на практиці реалії життєвих ситуацій, як зазвичай, вносять в наукові приписи свої корективи. Якщо грунт легка, піщана, що не схильна до злежування, тоді, звичайно, разової аерації буде цілком достатньо. А для глинистого грунту потрібно вже дворазова обробка.

Поза графіком проводять аерацію при засухах або тривалому випаданні опадів. Позапланову аерацію газону необхідно робити і при внесенні добрив, і при пересеве газонної трави. Для цього потрібно попередньо позбутися від бурянів і помякшити грунт рясним поливом. А на наступний день вже провести процедуру проколювання грунту - тоді аератор з легкістю проникне в грунт і забезпечить комфортні умови для проростання насіння або доставки підгодівлі до кореневої системи рослин.

Спортивні газони або такі з них, що постійно толочаться людьми і тваринами, теж оберігають від «облисіння» частим проведенням аерації. Залежно від експлуатаційного навантаження, проколювання грунту проводять з різною періодичністю, аж до щомісячної.

Час для «провітрювання» грунту вибирають виходячи з виду посіяної трави. Як тільки помічають, що зелений килим помітно почав зростати, негайно проколюють дерен. Слід памятати, що для різних сортів трав притаманний різний період зростання: теплолюбні (як бермудська трава) тягнуться вгору в кінці весни і на початку літа, холодостійкі (костриця, тонконіг) вважають за краще рости в кінці серпня і у вересні.

Які бувають методи аерації?

  1. Проколювання грунту суцільними металевими зубцями для створення отворів.
  2. Аерація з використанням порожнистих зсередини штирів, за допомогою яких відбувається вилучення серцевин з грунту діаметром 1-2 см з подальшим її розкиданням по газону.

Другий метод в агрономії вважається більш ефективним, оскільки при його використанні з грунту видаляються нашарування сухої трави.

Які інструменти застосовуються для аерації?

Бігти в магазин за дорогим аератором або оплачувати послуги фахівців з догляду за газонами доведеться тим, хто володіє справжніми парками, галявинами розміром з футбольне поле або полем для гольфу. Ті ж, хто не страждає на гігантоманію, цілком можуть обійтися без зайвих витрат і зробити газонний аератор своїми руками.

Саморобні аератори для невеликих і середніх газонів

Підошви-аератори

Підошви-аератори можна придбати в спеціалізованих магазинів або зробити самостійно.

Колись аерація присадибних ділянок площею, рівної скромному газону, проводилася за допомогою «дідівських» методів: проколювали кожні 10-15 см грунту вилами або користувалися віяловими граблями. Але в наше урбаністичне час, коли на дачі прийнято не городом займатися, а відпочивати, милуючись красою ландшафту, подібних інструментів в підсобках вже не знайдеш. Їх придбання, з урахуванням рідкості використання, - не найкраща ідея. Адже зробити своїми руками аератор під силу будь-якому садівникові-любителю.

Оригінали з «очманілими» ручками придумали «аератор для ледачих» у вигляді додаткової підошви з шипами для взуття. Зробити її можна своїми руками з металевою або деревяною пластини в 3-5 см висоти і довжиною в стопу. У цих пластинах в шаховому порядку просверливаются отвори, в які шуруповертом вкручуються саморізи. На взуття такі пластини- «колючки» кріпляться за допомогою шлей від старих рюкзаків або дорожніх сумок.



Обувшісь в зроблений своїми руками аератор з шипами, «врастопирку» гуляють по газонним просторів. Під час такого дефіле взуттєві шипи вертикально проколюють грунт, роблячи аерацію.

Звичайно, на площі середнього газону саморобний аератор у вигляді кросівок не підходить: набегаться так, щоб ноги відвалилися, нікому не посміхається. Але народні умільці відразу зметикували, який аератор буде придатний в цьому випадку і як своїми руками його зробити.

Вся робота виконується в 3 етапи:

  1. Знайти шматок труби і обважнювати матеріалом наповнити її зсередини. До зовнішньої сторони труби зварювальним апаратом приварити цвяхи в шаховому порядку.
  2. Трубу прикріпити на вал з підшипниками. Так забезпечується безперешкодне обертання.
  3. На вал поставити скобу, до якої приробити деревяну ручку для управління аератором. В результаті виходять своєрідні граблі на роликах.

Такий саморобний аератор, в порівнянні з допотопними вилами, збільшує швидкість обробки газону в рази.

Аератор для порівняно великих газонів

Аерація великих площ

Аерацію великих площ найкраще проводити спеціальним валиком з шипами, який пересувається за допомогою невеликих коліс.

При великому обсязі аераційних робіт, звичайно ж, зручніше користуватися робочим інструментом, забезпеченим легкими гумовими колесами. Такі колеса забезпечують швидке просування по газону і не затоптують пройдений шматок землі. Любителі майструвати своїми руками мають в загашнику нескладний варіант і для створення колісного інструменту з клиноремінною передачею.

Виглядає такий аератор, як рама із сталевого профтруби (квадратний перетин 45x45x490 мм), до торців якої приварюються стійки для коліс у вигляді пластин (45x150x4 мм). На рамі встановлюють вісь (профтруба 16x16x450 мм квадратного перетину), на яку за допомогою втулок-проставок, штанги і гайок закріплюють серпоподібні розпушувачі (150 мм довжиною) з листового металу (1 мм завтовшки) з квадратними отворами по центру (16х16 мм). Привід розміщується на двох опорах: на одній з них закріплюють підшипник (52x 25 мм) провідного шківа, на іншій - електродриль потужністю 500 Вт з подвійною ізоляцією. Обороти електродрилі передаються на вісь із закріпленими розпушувачами за допомогою клиновидного ременя. На ручці аератора кріпиться розетка для електроживлення.

У готовому вигляді цей механізований аератор нагадує візок на колесах. Але перш ніж пустити її в хід, слід зачистити всі деталі після зварювальних робіт, нанести ґрунтовку по металу, а після висихання двічі їх фарбувати. І незважаючи на те що зусиль для створення такого аераційного інструменту доведеться затратити чимало, при бажанні завжди милуватися ідеальним газоном він буде необхідний.




Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!