Прийняття спадщини відповідно до законодавства україни
вступ до спадок в Україні - це вчинення законним претендентом юридично значимих дій з метою отримання документа, що підтверджує право отримання речей померлого. З дня смерті людини або ж визнання його померлим, спадщина вважається відкритим. Починаючи з цього моменту, претенденти мають право заявити про свої права на речі померлого і протягом 6 місяців вступити в спадок в Україні або ж відмовитися від нього. Закон дає спадкоємцям ще 3 місяці на вступ в спадок (Україна) в тому випадку, якщо спадкоємець попередньої черги відмовився від своєї частини спадщини або ж був відсторонений.
Документи, необхідні для вступу в спадщину за законом України
Людина вступає в право на отримання майна після заяви і підтвердження своїх прав. Перш за все потрібно подати до нотаріуса за останнім місцем реєстрації спадкодавця заяву про прийняття майна. Необхідно підтвердити факт прописки у покійного, надавши один з наступних документів: домову книгу, довідку з ЖЕКу, прописку в паспорті.
Кожен вирішив вступити в спадщину за законом України, отримує Свідоцтво про право на спадщину, що він має право власності.
Претенденти мають право вступати в розділ майна і заявляти про свої права на нього, представивши нотаріусу такі документи: свідоцтво про смерті-паспорт і ІІН- заяву про прийняття майна-документи, що підтверджують родинний звязок-заповіт (якщо таке є) - документи, які підтверджують місце відкриття наследства- довідку про склад сімї усопшего- документи, які підтверджують право власності на володіння покійного.
Порядок прийняття спадщини за законом України
Існує два способи прийняття спадщини. Вони залежать від того, чи проживав претендент разом зі спадкодавцем на момент його смерті. В обох випадках термін на прийняття і вступ в спадок становить 6 місяців з дня смерті, однак порядок прийняття відрізняється.
У разі постійного спільного проживання претендента з спадкодавцем з моменту відкриття спадщини він вважається прийняв. Звертатися до нотаріуса в шестимісячний термін в даному випадку родичу покійного не треба. Чи не роблячи ніяких дій щодо прийняття належного майна, він вважається прийняв таке «за замовчуванням».
Якщо людина відмовляється від прийому майна померлого, йому необхідно написати відповідну заяву про відмову. Для відмови, так само як і для прийняття, встановлений термін в 6 місяців. Після закінчення даного терміну прийняв відмовитися від належного майна буде вже неможливо. Тому людина, яка постійно проживав з покійним в період його смерті, може просто нічого не робити і почекати півроку, якщо він згоден прийняти майно, а якщо не згоден - відмовитися від нього шляхом написання заяви.
У разі коли людина не проживав з померлим під час його смерті, він не має зазначеного вище переваги, яким володіє проживає спадкоємець, тобто він не може вважатися прийняв належне спадок «за замовчуванням». Йому необхідно протягом часу, встановленого на прийняття, подати нотаріусу відповідну заяву. Якщо ж людина цього не зробить, то по завершенню відведеного терміну він буде вважатися, що не прийняв.
Термін на прийняття спадщини
У разі якщо пропущений відведений термін, прийняти спадщину неможливо, проте існує можливість установки додаткового строку на прийняття чи одержання згоди з боку взяли спадкоємців. Якщо є які взяли родичі, і вони не проти прийняття спадщини людиною, який пропустив відведений термін, процедура гранично проста: за їхньою згодою необхідно написати у нотаріуса заяву про прийняття, після чого людина отримує право на вступ в розділ майна нарівні з усіма. Якщо ж взяли спадкоємців немає або ж якщо вони проти вступу людини, який пропустив відведений термін, то без судового процесу обійтися не вдасться.
У разі судового розгляду потрібно буде довести поважність причин, які послужили приводом для пропуску строку, відведеного на прийняття рішення. Людині необхідно подати в суд заяву про встановлення додаткового часу на прийняття спадщини. У разі якщо суд визнає наведені причини поважними, то буде встановлено додатковий час. Протягом періоду, зазначеного в судовому рішенні, людині необхідно звернутися в нотаріальну контору і написати відповідну заяву. Також потрібно обовязково враховувати, що повторне встановлення додаткового часу законодавством України не передбачено, тому пропускати термін, встановлений судом, ні в якому разі не можна.
Особливості вступу в спадщину за заповітом
Українське законодавство віддає перевагу претендентам за заповітом перед претендентами за законом. За життя спадкодавець з тих чи інших причин може не хотіти вступу в розділ майна його прямими родичами (прямим родичем) або ж представниками (представником) пріоритетних черг, а віддавати перевагу сторонньому особі, яка не потрапляє в коло законних спадкоємців. В даному випадку він може скласти документ на частину або ж на всі свої володіння на користь якогось конкретного особи. Крім цього, заповідач має право вказувати в документі законного спадкоємця, якому він не хоче залишати речі ні за яких умов, навіть якщо останньому випаде така можливість (наприклад, людина, зазначений в дарчим, відмовиться приймати те, що йому належить). В акті дарування також можуть бути встановлені умови для отримання права на особисті речі або ж призначена інша людина на випадок якщо перший не прийме належні йому речі у встановлений термін, помре до його відкриття або ж відмовиться від прийняття.
Заповіт обовязково завіряється у нотаріуса і вноситься в спеціальний спадковий реєстр - електронну базу даних, яка містить відомості про відкриті спадкових справах і завищених. Для складання посмертної дарчим не потрібні правовстановлюючі документи на власність, хоча в разі конкретизації майна (конкретного автомобіля, квартири, гаража і т.д.) краще мати їх для мінімізації можливих помилок.
У разі якщо заповідач залишає акт дарування на всю свою власність, то в правовстановлюючих документах немає ніякої потреби, навіть більш того, правовстановлюючих документів може і зовсім не бути, тому що власність може зявитися вже після написання заповіту і все одно буде передана людині, вказаною в документі. При складанні заповіту «на все майно» людина, зазначений у заповіті, буде вступати в розділ майна абсолютно на все майно, що належить заповідачеві в день його смерті. В даному випадку абсолютно не має значення, чи було дане майно у власності померлого під час складання заповіту або ж немає.
Спадкоємці, які мають право на обовязкову частку
Однак незважаючи на настільки широке поле для реалізації волі заповідача і безліч доступних умов для складання заповіту, наданих законом, введені деякі обмеження, що залишають право на обовязкову частку певним родичам. До такої категорії претендентів на майно відносяться малолітні і неповнолітні діти, непрацездатні батьки, повнолітні непрацездатні діти і непрацездатний чоловік.
Під поняття «обовязкова частка» потрапляє та частина майна померлого, яка незалежно від умов заповіту перейде спадкоємця за законом. Дана частина дорівнює половині тієї частини, яку міг би наслідувати вказаний чоловік, якби документ, що підтверджує вищесказане, зовсім відсутній. Наприклад, спадкодавець залишив дарчу на двокімнатну квартиру. Є три претенденти на майно першої черги. Один з них має право на отримання обовязкової частки. Якщо відповідний документ відсутній, кожна людина отримує 1/3 частину квартири померлого. Отже, якщо дарча складена, людина, яка має право претендувати на обовязкову частку, отримає 1/6 частину майна, а людині, вказаною в документі, дістанеться 5/6 зазначеного обєкта нерухомості.
Черги спадкоємців за законом
Родичі померлого мають право на спадкування, якщо відсутні претенденти на нього за заповітом або ж якщо другі відмовляються від свого права. Всього існує пять черг претендентів. Кожна наступна черга претендентів за законом одержує право на отримання майна, якщо спадкоємці попередніх черг відмовляються від прийняття або ж зовсім відсутні.
До першої черги відносяться діти, дружина (чоловік) і батьки померлого. Друга черга - це рідні сестри і брати, бабуся і дідусь помер. До третьої черги претендентів згідно із законом належать рідні тітка і дядько померлого. Четверта черга - це особи, які проживали однією сімєю з померлим чоловіком строком не менше пяти років до відкриття спадщини. Дана умова (проживання однією сімєю) підтверджується пропискою за однією адресою з покійним. І, нарешті, до пятої черги претендентів відносяться інші родичі померлого до шостого ступеня споріднення включно.
