You are here

Оформлення спадщини в україні: звідки чекати труднощів?

Зміст:

види спадкування

Спадкування за заповітом

У юридичній системі мало місця для емоцій, тому смерть людини (відкриття спадщини) - це факт, який повязаний з переходом майнових прав від померлої особи до його спадкоємців.

Спадкування за законом

{Reklama1}

В Україні існує два варіанти спадкування: за заповітом і за законом.

У першому випадку спадкодавець для складання заповіту повинен за життя звернутися до нотаріуса. У другому випадку робити нічого не потрібно, оскільки законодавством визначено черзі успадкування, згідно з якими всі незаповіданою майно буде поділено.

Для українського законодавства пріоритетними є саме спадкоємці за заповітом, т. К. Спадкодавець має повне право віддати перевагу зовсім сторонній особі або якогось певного родичу в обхід інших спадкоємців. В цьому випадку можна скласти заповіт на все майно або на його частину на користь конкретної людини. Крім фізичних осіб, наступником майнових прав може бути будь-яка організація або держава (Україна).

У заповіті також можна вказати спадкоємця за законом, якому ні за яких обставин не повинно дістатися спадок, навіть в разі, якщо подібна можливість представиться. Або встановити умову, за якої виникне право на спадкування, або призначити запасного (другого) людини.

Спадкування за законом і обовязкова частка

Спадкування за законом і обовязкова часткаЯкщо спадкоємці за заповітом відсутні або не приймають спадщину, право прийняття отримують спадкоємці за законом. Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України, існує 5 черг таких громадян. При цьому кожна наступна черга може претендувати на спадкування лише за відсутності спадкоємців попередніх черг або в разі неприйняття ними спадщини.
Порядок черговості спадкоємців за законом наступний:

  • 1-а черга: чоловік / дружина, діти і батьки спадкодавця;
  • 2-а черга: рідні брати та сестри спадкодавця, дід і бабуся (з боку і батька і матері);
  • 3-тя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;
  • 4-а черга: особи, які проживали однією сімєю зі спадкодавцем не менше 5 років до моменту відкриття спадщини;
  • 5-а черга: всі інші родичі аж до 6-го ступеня споріднення включно.


Незважаючи на надану свободу реалізації волевиявлення спадкодавця, законом передбачена група осіб, які можуть претендувати на свою обовязкову частку спадщини. Ця категорія людей включає в себе: малолітніх, неповнолітніх дітей-повнолітніх, але непрацездатних дітей-непрацездатного чоловіка (вдова чи вдівець) - непрацездатних батьків.

Право на обовязкову частку передбачає, що незалежно від наявності заповіту певна частина спадщини дістанеться спадкоємця за законом. У ч. 1 ст. 1241 Цивільного кодексу України зазначено, що обовязкова частка становить половину тієї частини, яка належала б спадкоємцю у разі відсутності заповіту і відповідно до черговості спадкування. Особи, які не згодні з таким розподілом майна, мають право подати позов до суду, який, взявши до уваги всі значимі обставини і відносини між спадкоємцем і померлим, може винести рішення про зменшення розміру обовязкової частки.

Порядок прийняття спадщини

Ухвалення нерухомого майна

Порядок прийняття спадщиниВ Україні взяти у спадок будинок або квартиру можна двома способами. Залежить це від відсутності або наявності факту проживання спадкоємця разом із спадкодавцем. Якщо спадкоємець постійно проживав з померлим, то він вважається прийняли спадщину вже з моменту його відкриття. Тому йти до нотаріуса у встановлений шестимісячний строк немає необхідності, так як спадок їм приймається за замовчуванням. Якщо ж спадкоємець вирішив відмовитися від можливих майнових прав, тоді у нотаріуса складається відповідна заява про відмову. На цю процедуру встановлено такий же термін в 6 місяців.

Якщо спадкоємець проживав з померлим однією сімєю, але без реєстрації за місцем проживання, то виникне потреба звертатися до суду. Саме рішення суду стане підтвердженням факту проживання, після чого спадкоємець зможе вважатися прийняли спадщину і почати займатися оформленням документів для вступу в свої права.

Для прийняття спадщини особі, яка на момент смерті спадкодавця з ним не проживало, потрібно протягом встановленого законодавством терміну у нотаріуса подати заяву про прийняття спадщини. Якщо спадкоємець цього не зробить, то по закінченні 6-ти місяців він буде вважатися не прийняв спадщину.

Терміни на прийняття спадщини

Терміни на прийняття спадщиниЗгідно ст. 1270 Цивільного кодексу України, на прийняття спадщини відведено 6 місяців, починаючи з моменту його відкриття. Важливо враховувати, що в разі, коли спадкоємцями виступають особи не з першої черги або ж якщо спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини, то право на спадкування переходить до представників наступної черги. Таким чином, кожна наступна черга може почати реалізовувати свої права тільки за умови неприйняття спадщини всіма можливими спадкоємцями попередньої черги. Після закінчення терміну на прийняття спадщини для спадкоємців з попередньої черги у представників наступної черги зявляється 3 місяці на ухвалення.

У ситуації, коли встановлені терміни упущені, а спадкоємець так і не подав свою заяву, він автоматично вважається що не прийняв спадщину. Однак законодавство України дозволяє встановити додатковий час на прийняття. Для цього буде потрібно письмову згоду тих спадкоємців, які встигли зафіксувати свій вступ в спадок. Потім у нотаріуса, який займався відкриттям справи, складається заява, після чого людина вступає у спадок відповідно належної частці.

Якщо прийняли спадкоємці відсутні або у них є заперечення, то доведеться відстоювати свої права в суді. А саме - довести, що причини пропуску строку є поважними. За позитивного результату справи суд призначить додатковий період часу для прийняття спадщини. Так як встановити додатковий термін повторно буде вже неможливо, важливо вкластися у відведені часові рамки і встигнути подати заяву.

Куди звертатися і що робити

Інстанції для врегулювання справи про спадщину
Для того щоб написати заяву про прийняття спадщини, спадкоємцю потрібно звернутися до нотаріуса, який веде свою діяльність в потрібному нотаріальному окрузі, тобто за останнім місцем реєстрації померлого. З червня 2009 року для оформлення подібних справ звертатися можна як в державну, так і в приватну нотаріальну контору. Важливо враховувати, що якщо в місті є територіальний поділ на райони, то кожна з державних контор обслуговують лише свій певний ділянку, тоді як приватний нотаріус веде діяльність в межах всього населеного пункту.



Для того щоб нотаріус зміг відкрити спадкову справу, спадкоємцем власноруч пишеться заява про прийняття спадщини. Додатково повинні бути надані: свідоцтво про смерть, видане органом РАЦС (із зазначенням часу і місця смерті) і довідка з останнього місця проживання померлого (адресний стіл і будинкова книга). У разі, коли свідоцтво про смерть відсутня, нотаріус може звернутися в органи РАГС і витребувати копію запису акта про смерть і витяг з реєстру актів цивільного стану.
Збираємо необхідні документи
Якщо спадкоємець живе в іншому місті і не має можливості особисто відвідати потрібного нотаріуса для надання необхідних документів, то їх (разом із заявою) можна відправити поштою. Однак всі потрібні папери доведеться попередньо запевнити у свого місцевого нотаріуса. Заява обовязково має бути надіслана до закінчення встановленого терміну (підтвердженням цьому буде поштова відмітка).

Іноді трапляється так, що спадкоємці звертаються до різних нотаріусів, попередньо не погодивши свої дії. Тому перш ніж відкривати спадкову справу, нотаріус перевіряє відповідну інформацію за спадковим реєстром. І в разі, якщо справа вже відкрито в іншого фахівця, в подальшому вестися воно буде саме там.

Порядок оформлення документів

Після закінчення терміну, відведеного на процедуру прийняття спадщини, нотаріусом визначаються спадкоємці та їх майнові частки. В Україні, для того щоб зафіксувати вступ в майнові права та оформити Свідоцтво про право на спадщину, необхідно надати наступні дані:

  1. Документи, що підтверджують наявність у спадкодавця майна.
  2. Документи, що підтверджують наявність споріднення спадкоємців із померлим (для спадкоємців за законом).

Бувають випадки, коли майно, яке оформлено на померлого, перебуває у спільній сумісній власності з живим чоловіком. Тоді цей чоловік повинен у нотаріуса скласти заяву з проханням видати Свідоцтво про право власності на свою частку або задокументувати свою відмову від належної йому частини.

{Reklama2}

Порядок дій спадкоємців, які бажають вступити в спадщину на нерухоме майно (будинок, квартиру і т. Д.) Наступний:

  1. Коли встановлений термін на прийняття спадщини закінчився, а спадкоємці та їх частки визначені й узгоджені, необхідно у нотаріуса почати оформлення Свідоцтва про право на спадщину. Для цього подається відповідна заява.
  2. У нотаріуса отримати запит на видачу виписки БТІ з реєстру речових прав.
  3. У БТІ отримати витяг з Реєстру речових прав, надавши наступні документи: вищезгаданий запит від нотаріуса, документи, що підтверджують право власності на майно, технічний паспорт на нерухомість, а також копію свідоцтва про смерть, паспорта та ідентифікаційного коду. Після проведення БТІ технічної інвентаризації видається необхідна виписка.
  4. У нотаріуса отримати Свідоцтво про право на спадщину, яке буде означати, що власник вступив в спадок.
  5. Зареєструвати видане Свідоцтво в реєстрі речових прав (БТІ).

Саме реєстрація Свідоцтва про право на спадщину робить спадкоємця власником.




Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!