You are here

Прийняття спадщини: порядок оформлення та сплата податків

Зміст:

Спадкування за заповітом

Процедура отримання власності померлого родича має низку юридичних тонкощів, які треба дотриматися для того, щоб її результати були законними. Як оформити потрібні документи, скільки за це доведеться платити, який податок при вступі в спадщину необхідно оплачувати? Цивільний кодекс Російської Федерації передбачає 2 основні сценарії передачі майна померлої особи його родичам. Перший з них - це спадкування за заповітом.

Zaveshhanie
Така процедура застосовується в разі, якщо громадянин залишив розпорядження щодо того, яким саме чином слід розділити належні йому активи і пасиви. Важливо, що до родичів переходить не тільки власність покійного, але і його борги, в тому числі зі сплати податків. Наприклад, в документі може бути вказано, який з родичів повинен отримати конкретне майно в натуральному вираженні: так, жінка може заповідати квартиру дочки, а землю - своєї матері.

Наявність правильно оформленого заповіту, засвідченого нотаріусом, визначає порядок передачі власності померлого його родичам, оскільки в цьому випадку описаний в документі порядок є пріоритетним по відношенню до процедури, зафіксованої в законі. Виняток становить виділення так званої обовязкової частки, право на отримання якої мають неповнолітні або непрацездатні діти, батьки і чоловік або дружина померлого. Навіть якщо вони не згадані в заповіті або відповідно до нього їх частка менше обовязкової, закон гарантує отримання ними обовязкової частки активів померлого в розмірі не менше половини того обсягу власності, який вони отримали б у разі її передачі за законом.

Спадкування за законом

NasledovanieУ разі, якщо на момент смерті особи дійсне заповіт відсутній, розподіл його власності між родичами проводиться відповідно до згідно із законом. Цей же порядок використовується, якщо розпорядження щодо розподілу майна є, однак воно містить вказівки лише щодо його частини. У цій ситуації частина, що залишилася активів також розподіляється по закону.
Стаття 1141 Цивільного кодексу Російської Федерації вказує, що розподіл спадщини між родичами померлого здійснюється в залежності від черговості. В цілому закон виділяє 8 черг спадкування, причому кожна з них має пріоритетне значення по відношенню до наступної. Належність осіб до черг визначається на підставі характеру їх відносин з померлим, які можуть ґрунтуватися на родинних стосунках, властивості або утриманні. Крім того, закон передбачає можливість отримання майна по праву спадкової трансмісії.
До складу першої черги входять діти, батьки і чоловік або дружина померлого особи. У ситуації, коли спадкоємці першої черги відсутні, право отримання власності переходить до представників другої черги, до яких відносяться його дідуся і бабусі, а також повнорідні і неповнорідні, тобто мають з ним тільки спільного батька або матір, сестри і брати особи. Порядок розподілу власності в ситуації вступу в свої права представників інших черг визначається аналогічно.

Вступ в спадок

Для того щоб вступити в свої права, громадянину необхідно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини або з вимогою про видачу свідоцтва про право на нього.



VstuplenieТакий папір має бути власноручно підписана заявником в присутності нотаріуса, якому вона адресована. Якщо ж такої можливості немає, і заяву пересилається фахівця поштою або передається іншою особою, підпис заявника повинна бути засвідчена нотаріусом з тим, щоб документ мав повну силу. Місцем подачі документа повинно бути місце постійного проживання померлого або знаходження власності, що залишилася після нього. Після отримання паперу нотаріусом відкривається так зване спадкове справу.
Свою заяву слід супроводити документами, що підтверджують право його подавця на майно, що належало померлому особі. Так, до складу пакета слід включити папери, що підтверджують характер відносин між померлим і заявником, що базуються на родинних стосунках, властивості або інших підставах: такими документами можуть бути свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження та інші. Також потрібно виписка з будинкової книги та довідка з паспортного столу: ці папери потрібні для того, щоб встановити місце постійного проживання спадкодавця і склад осіб, які проживали на момент смерті разом з ним.

Крім того, при зверненні до нотаріуса потрібно мати з собою паспорт свідоцтво про смерть родича. Цей перелік, проте, не є вичерпним: залежно від того, про який саме успадковане майно йдеться, будуть потрібні додаткові документи.

Термін вступу в спадщину

SrokСтаття 1154 ЦК України встановлює, що спадщина має бути прийнято особами, які мають на це право, протягом 6 місяців. Точкою відліку для цього терміну є день смерті власника або день визнання його померлим за рішенням суду. Проте, якщо цей термін був пропущений, існує можливість його відновлення, проте для цього потрібно докласти певні зусилля. В цілому закон виділяє 2 основних способи відновлення строку прийняття майна.
Перший з них - звернення до суду. Судовий орган повинен розглянути причини, за якими звернувся пропустив необхідний часовий період для вступу в свої права. Якщо він визнає їх поважними, термін прийняття власності буде відновлений, і спадкоємець зможе отримати належні йому активи. Як поважної причини може виступати той факт, що громадянин не знав або не повинен був знати про відкриття спадщини. При цьому для звернення до суду за таким основи є одна важлива умова: свої вимоги заявник повинен висунути не пізніше, ніж через 6 місяців з того дня, як припинилася дія причини, що заважала йому вступити в свої права. Наприклад, якщо син, який проживає за кордоном, не знав про смерть батька і з цієї причини пропустив строк прийняття його майна, він повинен звернутися до суду протягом півроку з того моменту, як йому стало відомо про цей факт.
VstuplenieДруга можливість відновлення строку прийняття власності померлого здійсненна і без втручання судових органів. Вона використовується в разі, якщо всі інші спадкоємці згодні на те, щоб громадянин, який пропустив строк вступу в свої права, отримав належну йому власність. Така згода має бути висловлена у письмовій формі в присутності нотаріуса, який зможе засвідчити підписи всіх осіб, які підписали документ. Якщо у них не виходить зібратися разом при його оформленні, підпис кожного з них повинна бути засвідчена нотаріусом окремо.
Обидва ці варіанти є підставами для анулювання раніше виданих свідоцтв про право на спадщину. У разі, якщо на підставі цих свідчень уже проведені якісь юридичні процедури, наприклад, державна реєстрація майна, до відповідних документів повинні бути внесені необхідні зміни.
Крім того, вступ в спадок - це не тільки документально оформлена процедура відкриття спадкової справи, а й фактичне прийняття майна померлого його родичем. Це може виражатися в тому, що він почав володіти і управляти цією власністю, здійснив прийняття будь-яких заходів для того, щоб захистити її від посягань не мають на неї прав осіб, за свій рахунок сплачує за її зміст і готовий оплачувати інші необхідні витрати, наприклад податок. До дій, спрямованих на вступ в спадок, відносяться сплата боргів, податку або, навпаки, отримання належних померлому грошових коштів. У всіх цих випадках особа вважається фактично вступили в права спадкування з того дня, як їм здійснені відповідні дії. Проте фактичний вступ в свої права не означає відсутності необхідності подальшого правильного документального оформлення цих дій.



Після розгляду всіх обставин спадкової справи та аналізу наданих документів нотаріусом виноситься рішення про правомочність вимог заявника або заявників. На підставі цього рішення їм буде видано свідоцтво про право на спадщину, яке потім стане підставою для реєстрації прав власності на передане майно. Важливо відзначити, що таке свідоцтво може бути видано не раніше, ніж після закінчення строку прийняття спадщини, тобто через 6 місяців з дня смерті особи або визнання його померлим. Така умова встановлено законом з метою дотримання прав всіх спадкоємців.

Податок на успадковане майно

NalogВажливе питання, яким задаються родичі померлого: чи потрібно платити податок на спадщину? Відповідь на нього міститься в Законі від 01.07.2005 № 78-ФЗ «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів (положень законодавчих актів) Російської Федерації та внесення змін до деяких законодавчих актів Російської Федерації у звязку з відміною податку з майна, що переходить в порядку успадкування ». Одержувачі, які отримують власність в порядку спадкування після 1 січня 2006 року, не повинні платити податок. Оплата податку при спадкуванні не потрібно всім спадкоємцям: незалежно від порядку передачі активів померлого і характеру відносин одержувача з ним податок вони не сплачують.
Разом з тим, хоча податку при спадкуванні сьогодні не існує, пункт 22 статті Податкового кодексу Російської Федерації вказує, що при оформленні спадщини його одержувачі зобовязані сплачувати державне мито за вчинення відповідних нотаріальних дій, розмір якої залежить від 2-х факторів.

Перший з них - характер відносин між померлим власником і його родичами: для більш близьких розмір мита вдвічі нижче, ніж для інших. Так, сплата мита в розмірі 0,3% вартості власності накладається на дітей, включаючи усиновлених, чоловіка або дружину померлого, його батьків, рідними братів і сестер. При цьому загальна сума такого платежу не повинна перевищувати 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Всі інші спадкоємці зобовязані платити мито в розмірі 0,6% вартості майна, причому поріг величини цього мита встановлено вже в розмірі 1 мільйона рублів.




Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!