Передача майна на безоплатній основі: договір дарування
У Росії однією з форм надання майна однією особою у власність іншої особи є його безоплатна передача, яка називається даруванням і оформляється відповідним договором. Передавати будь-яку річ або майнове право (вимога) до себе або третій особі без оплати мають право і громадяни, і юридичні особи. В рамках даної угоди може також проводитися звільнення іншої особи від майнової обовязки перед дарувальником або третьою особою. Але якщо при цьому здійснюється зустрічне вручення речі або права або на обдаровуваного покладається зустрічне зобовязання, Цивільний кодекс РФ таку угоду даруванням не визнає.
Договір дарування може включати в себе і обіцянку передати що-небудь в дар іншій особі в певний момент в майбутньому. Але для визнання таким він повинен бути укладений в продиктованої законом формі і містити ясно виражене намір. Якщо дарувальник, обіцяючи передати своє майно, не вказує конкретний предмет дарування, яким може бути певна річ, право або звільнення від обовязку, таку обіцянку вважається недійсним (тобто як ніби його й не існувало). Є такими і угоди, в яких перехід речі у власність іншої особи передбачений тільки після смерті дарувальника. На такі угоди поширюються законодавчі норми про спадкування. Тому оформляти документ потрібно максимально вірно, взявши за зразок розроблену досвідченими юристами форму.
Основні положення по угоді дарування
Угоди дарування регулюються главою 32 ГК РФ. У ній зазначено, що вручення дару іншій особі може здійснюватися фізично (коли сама річ безпосередньо передається обдаровуваному), символічно (у формі вручення ключів чи інших атрибутів дару) або шляхом передачі правовстановлюючих документів на обєкт дарування.
Угода про надання чого-небудь на безоплатній основі може бути укладено в усній або письмовій формі. Остання є обовязковою для угод, що стосуються дарування нерухомості (до 1 березня 2013 року такі договори навіть підлягали державній реєстрації), а також при врученні в дар рухомого майна в двох випадках:
- якщо в ролі дарувальника виступає юрособа і дар оцінюється більш ніж в 3 тис. рублів;
- якщо в договорі фігурує обіцянку здійснити дарування в майбутньому.
Законом передбачена ситуація, коли подарована річ, володіючи якими-небудь недоліками, заподіює шкоду одаряемому (це може стосуватися його життя, здоровя або майна). Така шкода має бути відшкодована дарувальником відповідно до встановлених ГК правилами, якщо буде доведено, що недоліки дару виникли до його передачі, відносяться до категорії неявних і дарувальник, знаючи про них, не попередив обдаровуваного.
Що стосується правонаступництва при обіцянці дарування, то права одержувача дару не переходять до його спадкоємців, якщо договір не передбачає інше. А ось особа, обіцяла дарування, передає свої обовязки правонаступників, але знову ж таки якщо інше не передбачено угодою.
Поки передача дару фактично не здійснено, що обдаровує має можливість в будь-який час від нього відмовитися і договір дарування автоматично розривається. Однак якщо він був укладений у письмовій формі, то і відмова має бути зроблено аналогічно. У разі ж держреєстрації договору дарування відмову прийняти дар теж їй підлягає. При цьому дарувальник має право вимагати від обдаровуваного, щоб той компенсував весь реальний збиток, нанесений відмовою від дару.
Договір, що містить обіцянку щось подарувати в майбутньому, може не виконувати і дарувальник (без обовязку відшкодувати обдаровуваному збитки), якщо:
- після операції його стан здоровя або матеріальне або сімейне становище змінилося в такій мірі, що виконання договору в умовах, що склалися спричинить значне зниження рівня його життя;
- це робиться з підстав, що дає дарувальнику право скасувати дарування (зокрема, якщо обдаровуваний вчинив замах на життя дарувальника або його близьких родичів або навмисне заподіяв благодійнику тілесні ушкодження).
В яких випадках дозволена, а в яких заборонена скасування дарування
Перш за все право скасувати дарування на законних підставах виникає у дарувальника у випадку, зазначеному в п.2 попереднього абзацу. При цьому якщо дарувальник був навмисне убитий обдаровуваним, спадкоємці першого вправі вимагати в суді анулювання угоди. Дарування також може бути скасовано в судовому порядку, якщо:
- обдаровуваний звертається з даром, що представляє для дарувальника велику нематеріальну цінність, так що створюється ризик безповоротної втрати речі;
- порушивши положення закону про банкрутство, дарування скоїв індивідуальний підприємець або юридична особа за рахунок коштів, повязаних зі своєю комерційною діяльністю, протягом півроку до банкрутства.
Крім того, договір дарування може містити пункт про право особи скасувати передачу будь-якого майна або права в дар в разі, якщо обдаровуваний піде з життя раніше за нього. Але в будь-якому випадку при скасуванні дарування подарована річ повинна бути повернена її попереднього власника (за умови, що вона до цього моменту збереглася в натурі).
Потрібно відзначити, що на звичайні подарунки невисокій вартості правила про відмову від виконання угоди і про скасування дарування не поширюються. Такі дари повинні бути передані за призначенням незалежно від обставин, і вимагати їх назад неправомірно.
Обмежувальні і заборонні норми
ЦК України встановлює для операції дарування певні обмеження:
- Організація, у якій даруємо річ знаходиться в господарському віданні або оперативному управлінні, повинна отримати згоду власника на її дарування (за винятком недорогих подарунків).
- Передача в дар майна, що є спільною сумісною власністю, дозволена лише за погодженням із всіх співвласників.
- Безоплатна передача обдаровуваному прав кредитора до 3-го особі, виконання за обдаровуваного його обовязку перед 3-м особою, переклад дарувальником на себе чийогось боргу перед 3-м особою здійснюється за особливими правилами, передбаченими ГК.
- Якщо дарування відбувається представником за дорученням і вона не містить особистих даних обдаровуваного і інформації про предмет дарування, то такий документ визнається нікчемним.
Крім того, для деяких випадків законодавство встановлює і повна заборона на дарування. Зокрема, він діє, коли справа стосується подарунків вартістю понад 3 тис. Рублів, пропонованих:
- від імені дітей і недієздатних громадян їх законними представниками;
- працівникам освітніх, медичних та інших соціальних організацій громадянами, які користуються послугами цих установ, і їх родичами;
- однією комерційною організацією в сторону аналогічної;
- чиновникам, муніципальним і держслужбовцям, співробітникам Центробанку в звязку з їх професійною діяльністю.
Відносно останньої категорії громадян законодавці зробили один виняток: дозволено подавати їм подарунки дорожче 3 тис. Рублів в звязку зі службовими відрядженнями, протокольними та іншими офіційними заходами. Однак такі дари визнаються відповідно муніципальної або держвласністю і підлягають передачі службовцям за актом на баланс того органу, де він працює.
Коли дарувальник стає жертводавцем
Особливим видом дарування є пожертва, що здійснюється в загальнокорисних цілях щодо громадян, лікувальних та виховних установ, установ соцзахисту, благодійних, освітніх і наукових організацій, музеїв, фондів та інших установ культури, громадських, релігійних та інших некомерційних організацій, держави та інших субєктів громадянського права. Щоб прийняти пожертвування, не потрібно отримувати чиєсь дозвіл або згода.
Обовязковою умовою пожертвування громадянинові є використання переданого майна за новим призначенням. Якщо ця умова не прописано жертводавцем, угода вважається звичайним даруванням. Стосовно до юридичних осіб такої жорсткої вимоги немає. Але якщо в договорі вказується конкретне призначення пожертвуваного добра, організація зобовязана вести окремий облік всіх операцій, що стосуються його використання.
Однак обставини можуть змінитися настільки, що використовувати пожертвуване майно за вказаною жертводавцем призначенням стає неможливим. Тоді це призначення може бути змінено, але лише за згодою жертводавця, а в разі його смерті (фізособа) або ліквідації (юрособа) - за рішенням суду. Якщо це правило порушується, жертводавець або його правонаступники мають право вимагати скасування пожертвування. У всіх інших випадках норми, що передбачають скасування угоди, не діють, так само як і положення, що стосуються правонаступництва.
