Пароізоляція лазні

Про цілющу силу лазні відомо з давніх часів. Сьогодні практично кожна людина є шанувальником подібних оздоровчих процедур. Однак люди по-різному переносять високу температуру, властиву для парилень. Одні вважають за краще дуже гарячу лазню, інші, навпаки, відчувають себе комфортно в теплій, не дуже спекотної парильні. Для того щоб догодити і тим, і іншим, в процесі будівництва лазні необхідно провести її пароізоляцію.

З метою підтримки в приміщенні лазні оптимальної температури в процесі її облаштування проводиться пароізоляція, під час якої використовується спеціальний матеріал, в досить великому асортименті представлений на сучасному будівельному ринку.

Під пароізоляцією слід розуміти створення спеціального паробарьера (паронепроникною плівки), який надійно захищає утеплювач в стінової та покрівельної конструкції від проникнення водяної пари. Паробарєр не пропускає вологу, що знаходиться в повітрі.

Пароізоляція лазні: для чого вона потрібна?

Довговічності зведеної споруди загрожує величезна кількість різноманітних факторів, які повинні бути знижені або зовсім нейтралізовані ще на архітектурному етапі. Під такими факторами слід розуміти:

• агресивну зовнішню середу;
• сейсмологічну небезпека;
• певні особливості клімату.

Але не менш згубними для будівлі можуть виявитися і внутрішні, в більшості своїй техногенні чинники, а саме:

• вплив пара;
• вплив води.

Для запобігання подібних речей і були розроблені спеціальні матеріали для пароізоляції, що дозволяють уберегти перекриття від передчасного зношування. Образно кажучи, вода загрожує вашій лазні не тільки зовні як атмосферних опадів, але і зсередини у вигляді конденсату.

Варто відзначити, що деякі пароізоляційні матеріали можуть також служити і в якості так званої енергозберігаючої прошарку. У разі грамотного інженерного підходу до процесу проектування та будівництва лазні пароізоляція дозволить помітно збільшити ККД нагрівальних елементів, в результаті чого ви зможете істотно заощадити на електричної енергії або паливі, що витрачається для нагрівання приміщення, зокрема парилки.

Крім того, що в зведеному із застосуванням якісної пароізоляції приміщенні можлива не тільки економія енергоресурсів, а й досягнення особливих умов в парильні. Це повязано з тим, що пароізоляційні матеріали відіграють одну з найважливіших ролей у створенні оптимального мікроклімату, заради якого, в принципі, і була винайдена в свій час лазня.

Сучасні пароізоляційні матеріали пропонують такі додаткові якості, як гідро- і захист від вітру. У процесі використання гідро- і вітрозахисних мембран виконується завдання дещо іншого роду: пар з перекриттів і внутрішніх конструкцій приміщення вивітрюється назовні, поряд з цим матеріал перешкоджає проникненню всередину води з зовнішнього середовища. Таким чином, «технічні» порожнини всередині перекриттів і стін залишаються сухими, завдяки чому запобігається корозія і ерозія, отже, збільшується термін служби.

Пароізоляція стелі лазні

Напевно, всім добре відомо, що гаряча пара завжди піднімається до стелі. Саме тому в процесі будівництва лазні необхідно враховувати даний факт, тобто завчасно передбачити надійний захист стелі від можливого витоку пара. В основу пароізоляції стелі покладена його захист від проникнення вологи на горищне приміщення, оскільки пар в лазні повинен накопичуватися безпосередньо під стелею.

Методи пароізоляції банних стель в останні кілька років зазнали чимало змін і нововведень. Проте деякі люди до цього дня віддають перевагу багаторазово перевіреним «дідівським» пароізоляційним способам.

Наведемо наприклад один з таких методів. Перш за все стелі в деревяних лазнях слід зашити плахами - дошками товщиною не менше 6 см. У даному випадку можливе використання не тільки плах, але також більш тонких дощок. Поверх дощок виконується пароізоляція за допомогою таких матеріалів, як алюмінієва фольга, вощений папір або щільний картон, просочений оліфою. Потім на пароізоляцію накладається невеликий шар мякої глини, після чого стелю необхідно утеплити.

Не менш поширеним методом пароізоляції стелі лазні є і наступний спосіб: стельові балки знизу підшиваються необрізними дошками (товщина пять сантиметрів). Уздовж балок з боку парної ці дошки на глухаря тримають інші дошки, що мають аналогічну, пять сантиметрів, товщину. У подібному випадку оздоблення стелі проводиться, як правило, за допомогою липової або осикової вагонки, яка кріпиться на підтримуючі дошки з повітряним зазором. Поверх дощок укладається шар пароізоляції з просоченого оліфою картону. На картон накладається шар глини і стелиться утеплювач.

 Відзначимо, що останнім часом з метою пароізоляції і утеплення лазні глину застосовують все рідше і рідше. На зміну цього матеріалу прийшли пінополістирольні плити, які абсолютно негігроскопічні і не втрачають своїх термоізоляційних властивостей навіть під впливом вологи. До того ж, використання таких плит дозволяє уникнути так званих «мокрих» будівельних робіт і повязаної з ними бруду.

Також хотілося б зауважити, що пароізоляції стелі в лазні є обовязковою лише в самій парильні. Що стосується інших приміщень, то вагонка може кріпитися безпосередньо до «чорновому» варіанту стелі.

Пароізоляція стін лазні

Будь-яка обшивка в подібному приміщенні повинна використовуватися лише тоді, коли продумана тепло-, гідро- і пароізоляція для лазень, без яких не можна забезпечити головного - тепла. Як уже згадувалося вище, одним з найбільш поширених методів усунення конденсату є використання таких пароізоляційних матеріалів, як:

• поліетиленова плівка;
• руберойд;
• алюмінієва фольга;
• пергамін.

При цьому застосовувати толь, руберойд і пергамін в парній не рекомендується, так як в процесі експлуатації банного приміщення дані матеріали виділяють шкідливі речовини і достатньо неприємні запахи. Для парилень використовують, як правило, пароізоляційний фольгований матеріал.

Мабуть, одним з найбільш простих методів пароізоляції банного приміщення є поліетиленова плівка щільністю не менше 140 мкм. З метою пароізоляції парилки і стін мийного приміщення досить часто використовують фольгу, а для кімнати відпочинку підійде крафт-папір. Найвідомішим і демократичним за ціною способом захисту конструкцій даху по праву вважається глиняна обмазка з тирсою товщиною від одного до двох сантиметрів.

На сьогоднішній день все більшою популярністю користуються такі пароізоляційні плівки, як Армітекс і Ізолтекс. Плівка Ізолтекс монтується поверх теплоізоляції, зовні лазні, а Армітекс - під обшивкою, усередині лазні.

А ще на сучасному ринку доступні комбіновані матеріали для утеплення та пароізоляції приміщення, які успішно поєднують обидві функції. Такі матеріали відрізняються надійністю, зручністю використання, а також швидкістю і легкістю монтування.

Одним з таких матеріалів вважається ламінований фольгою спінений поліпропілен НПП - Пенотерм НПП ЛФ. Даний теплопароізоляціонний матеріал ефективно використовується в лазнях, оскільки здатний витримати вплив високої температури і підвищеної вологості. Пенотерм НПП ЛФ пропонується у вигляді спеціальних плит, які монтуються на стіни і стелю банного приміщення за допомогою будівельного степлера або цвяхів.

Ламіновані фольгою плити відмінно тримають високу температуру, перешкоджають швидкому охолодженню повітря в парильні і виникненню вогкості, а отже, утворення грибка. В основі таких плит лежить покрита з одного боку фольгою крафт-папір.

Можна також скористатися для пароізоляції банного приміщення традиційної рулонної фольгою або плитами зі скловолокна, які відрізняються схожим пристроєм. Останні чудово зарекомендували себе при пароізоляції не тільки стін лазні, але також і статі, перекриттів і даху. Виробники подбали про створення дійсно якісного матеріалу, що не боїться вологи і відрізняється морозостійкістю, а також пожежонебезпекою.

Стики і шви, що виникли в результаті монтажу пароізоляційних матеріалів, герметизуються за допомогою скотча з алюмінієвої фольги. Монтаж пароізоляційного матеріалу на стелю лазні виконується з зазором в 1-2 см між облицювальними (оздоблювальними) матеріалами і пароізоляцією. Завдяки цьому можна уникнути надмірного зволоження облицювальний матеріал, так як стеля в парильні схильний до впливу високої температури і підвищеної вологості.

Монтаж пароізоляції в лазні

Намагаючись надійно пароізоліровать стіни лазень, сучасні дачники прагнуть вирішити ще одну задачу - заховати цю саму пароізоляцію якомога глибше, щоб на увазі залишився лише декоративний матеріал, наприклад, осикові, липові дошки або екологічно чиста і дихаюча євровагонка. Однак в деяких випадках досить важко з точністю визначити, чи має внутрішня обшивка ще якесь призначення, крім естетичного. Будь-яка паронепроникна, зокрема, деревяна обшивка, за умови наявності під нею потужної тепло- і пароізоляції, стає декоративним елементом.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!