Як зробити аерограф своїми руками?
Зробивши аерограф своїми руками, ви зможете легко розпорошити фарбу на поверхні і значно заощадити її, ніж при використанні кисті або валика. А якість фарбування при цьому буде значно вище, тому що не зявляться патьоки і не залишиться нефарбованих місць. Такий результат можливий при фарбуванні краскопультом або аерографом.
Пневматичний краскопульт промислового виробництва хороший в усіх відношеннях. Але і у нього є кілька недоліків:
- висока ціна;
- складний процес технічного обслуговування (після кожної роботи необхідно промивати розчинником все підводять трубки і жиклери);
- неможливо домогтися тонких ліній при виконанні графіті.
Аерограф-пилосос
У недавньому минулому простий аерограф був доповненням до побутового пилососа. Це була пластмасова кришка, в яку було вмонтовано жиклер з пластикової трубкою. Перпендикулярно жиклера знаходився ще один жиклер більшого діаметра. А до нього підводився шланг від пилососа. Пилосос включався в реверсний режим, шланг підключався зі зворотного боку пилососа. Оператору досить було залити в скляну банку фарбувальну рідину (побілку або розчин вапна), закріпити на цю посудину кришку і направити жиклер в місце майбутньої фарбування. Так починався процес побілки.
Пальцем закривалася дірка на кришці, і потік повітря створював над жиклером зону розрідженого тиску. Рідина за рахунок надлишкового тиску піднімалася по патрубку і потоком повітря розпорошуватися по поверхні. Такий аерограф був практично в кожній родині і використовувався для побілки стель, фасадів будівель.
На даний момент аерограф на базі пилососа практично забутий, оскільки люди перестали застосовувати побілку. А ось технологія виготовлення найпростішого аерографа залишилася. Та й конструкція такого пристрою проста, тому при бажанні можна повернутися в минуле і відновити аерограф своїми руками або зробити його з підручних матеріалів.
Як виготовити «армійський» аерограф?
Якщо вам необхідно виконати фарбування більш дрібних виробів, то можна виготовити аерограф «армійського» зразка. У радянській армії солдати захоплювалися виготовленням дембельських альбомів, і кожен лист для фотографій готувався як справжній шедевр. Використовувався для цих цілей саморобний аерограф, або «кропілка». Для виготовлення такого пристрою будуть потрібні:
- стрижень від кулькової ручки (без пасти);
- голка від медичного шприца;
- дві пластини, спаяні під прямим кутом;
- изолента або скотч;
- розчинник;
- шматок (до 40 см) мякого гнучкого шланга невеликого діаметра (він повинен щільно охоплювати головку голки).
Спочатку з стрижня витягаємо головку, голкою видаляємо з неї кульку і промиваємо її розчинником. Головку повертаємо в стрижень. Кінець медичної голки обрізаємо строго перпендикулярно її центральної осі і місце зрізу зачищаємо наждачним папером. Це дуже важливо, тому що потрібно видалити всі фаски і дрібні щербини на металі, щоб забезпечити ламінарний рух повітряного потоку.
До голівці голки прикріплюємо шматок шланга. Для кріплення використовуємо будь-які матеріали, що не пошкоджують шланг. Краще обійтися без клею і герметика. Досить просто стиснути зєднання муфтою з мякого дроту. А тепер найскладніше: голку і головку стрижня маємо на куточку так, щоб відстань між ними було близько 2 мм, при цьому зріз голки повинен знаходитися строго над закінченням головки. Буде простіше, якщо жорстко зафіксувати на куточку спочатку голку, а вже потім під неї підігнати головку стрижня. Закріпити обидві деталі на куточку можна за допомогою ізоляційної стрічки.
Спочатку туго закріплювати деталі немає сенсу. Має бути ще випробувати конструкцію в реальній роботі. Кінець стрижня опускаємо в фарбу і через гнучку трубку починаємо дути. Фарба повинна розбризкується дуже дрібними краплями. Їх практично не видно, просто на поверхні буде зявлятися забарвлене пляма.
З першої спроби домогтися позитивного результату виходить не завжди. Буде потрібно певна регулювання: змінюється відстань між головкою стержня і голкою, висота стержня. Тут працює метод проб і помилок. Домігшись позитивного результату (відрегулювати аерограф), закріплюємо остаточно всі деталі. Приступати до роботи з аерографом відразу не варто. Спочатку необхідно деякий час потренуватися. Це потрібно для того, щоб почати відчувати як силу подачі повітря, так і відстань до поверхні, що фарбується.
Удосконалена конструкція
Працювати з такою конструкцією аерографа просто, але в якості витратного матеріалу підійдуть тільки фарби з певною вязкістю. Ідеально розпорошується по поверхні тільки туш. Для інших фарб потрібно більш вдосконалений аерограф.
https://youtube.com/embed/5TAwhSUk77A
Так, замість стрижня можна використовувати латунну трубку, у верхній частині якої повинен знаходитися жиклер. Голку від шприца можна взяти теж більшого діаметру і помістити її в пластиковий корпус. Прекрасно підійде, наприклад, корпус від фломастера. У ньому треба зробити отвір, яке можна буде перекривати пальцем. Ну а до пластикового корпусу можна підєднати гнучкий шланг від компресора. Латунну трубку пропустити в ємність з фарбою через пророблений в кришці отвір. Ущільнити трубку в отворі можна за рахунок герметика або ФУМ-стрічки. Така конструкція аерографа значно потужніше, отже, потік повітря зможе піднімати і розпорошувати і більш вязкі фарби. Працює все дуже просто: включаємо компресор і направляємо кінець голки на поверхню. Перекриваємо отвір в пластиковому корпусі, і аерограф починає працювати. Тренування потрібно і в цьому випадку. Досвід теж відіграє важливу роль.
Корисні поради
При роботі з аерографом не забувайте, що фарба повинна мати однакову консистенцію по всьому обєму ємності.
Ретельно перемішувати фарбу необхідно як перед роботою, так і після кожної перерви.
https://youtube.com/embed/8lAeoxJcIic
Після закінчення роботи не забувайте прочистити всі елементи. Можна просто замість фарби розпорошити будь розчинник. Але ця процедура дуже небезпечна як для навколишнього середовища, так і для здоровя оператора.