Як правильно розраховується тариф на опалення в квартирі?

Навіщо проводити розрахунок вартості?

Прихід опалювального сезону сильно відбивається на фінансовому становищі будь-якої сімї, так як тариф на опалення занадто високий, і в одержуваної квитанції може фігурувати досить-таки пристойна сума. Побачивши квитанцію, люди лякаються і бажають перевірити, чи правильно розраховується ціна за послугу і не намагається опалювальна служба обдурити своїх клієнтів.

Найлегше перевірити правильність розрахунків тим мешканцям, у яких встановлена система для автономного газового опалення. Такі люди самостійно можуть подивитися кількість використаних кубометрів газу на лічильнику і розрахувати вартість сервісу. Однак і тут існують свої підводні камені, так як на ціну послуги впливає не тільки обігрів певного житла, а й деякі інші фактори, про які буде написано нижче.

Мешканцям, які користуються центральним опаленням, можливість контролю за витратами теплової енергії і зовсім недоступна, якщо у них не встановлено спеціальний індивідуальний прилад для обліку енергії. Тому вони намагаються знайти інші способи вирішення проблеми.

Також людей бентежить введене поділ оплати на дві складові: оплата за наданий сервіс в квартирі і оплата за використання його для потреб всього будинку. Останній пункт має назву ОДН - загальнобудинкові потреби.

Перш ніж почати будь-які обчислення, слід зясувати, якими приладами обліку теплової енергії оснащений будинок, і тільки після цього можна вибрати відповідну методику розрахунку.

Існує три основних способи проведення подібних обчислень, які потрібно розглянути докладніше.

Спосіб 1: загальдомовий лічильник

За такого способу розраховується опалення в тому випадку, коли споруда оснащена загальнобудинкових пристроєм обліку, а всі, хто в ній приміщення індивідуальних приладів для контролю не мають.

Як вже було сказано, спочатку потрібно визначити вартість обігріву основної площі в квартирі, а потім - ціну на послугу, що надається для загальнобудинкових потреб. Склавши обидва показники, можна буде отримати шуканий результат.

Вартість опалення в квартирі

Для початку проводяться обчислення оплати за сервіс в приміщенні за формулою 1.

У формулі використовуються позначення:

• Vд - кількість використаної енергії за показаннями загального лічильника в будинку за певний розрахунковий період;
• Si - показник загальної площі в квартирі або будь-якому іншому нежилому місці;
• Sд - загальна площа всіх ділянок будинку, не тільки житлових, але і тих, які застосовуються для колективного використання (наприклад, підїзди);
• Тт - тариф на послугу, що залежить від місця проживання і постачальника цього сервісу.

Слід розглянути, як розраховується за цією формулою опалення. Основний порядок дій:

1. Дізнатися обсяг використаної енергії по загальнобудинкового приладу для обліку. Його можна подивитися в квитанції або зясувати в керуючої компанії. Припустимо, цей обсяг склав 300 Гкал.
2. Дізнатися загальну площу будівлі (вона теж вказується в квитанції або в документації керуючої компанії). До загальної площі входять не тільки житлові простору, а й підвали, горища, підїзди, магазини та інші місця, які можуть перебувати в окремо взятому будинку. Наприклад, загальна площа дорівнює 8000 квадратних метрів.
3. Мати відомості про площу свого житла (ця площа вказана в документації на квартиру). Наприклад, вона дорівнює 60 квадратним метрам.
4. Зясувати тариф на опалення (обчислюється в Гкал і також впізнається в керуючої компанії або виглядає в квитанції). Наприклад, 1 Гкал коштує 1400 рублів.

Зясувавши всі значення, можна підставити їх в формулу і отримати такий результат:

300х60 / 8000х1400 = 3150 рублів.

Вартість сервісу, наданого для загальнобудинкових потреб

Тепер треба обчислити другу складову, що знаходиться в квитанції, щоб потім можна було отримати загальну ціну за обігрів. Для цього спочатку розраховується обсяг послуги за формулою 2,

де Vд - це кількість використаної енергії для всього будинку (за показаннями загальнобудинкового лічильника), Sоб - загальна площа квартир та нежитлових місць, що знаходяться в цьому будинку, Sд - загальна площа всіх приміщень будинку, Si - загальна площа житла, для якого проводяться обчислення.

Всі параметри, крім Sоб, відомі. Припустимо, загальна площа квартир та нежитлових приміщень дорівнює 7000 квадратних метрів, тоді обсяг послуги буде:

300х (1-7000 / 8000) х60 / 7000 = 0,3214285714285714 Гкал.

Залишилося обчислити вартість сервісу для загальнобудинкових потреб. Це робиться за простою формулою 3,

де перший параметр - обсяг послуги, а другий - тариф на цей сервіс (тобто на опалення).

В результаті вийде:

0,3214285714285714х1400 = 450 рублів.

Повна оплата за опалення складе:

3150 + 450 = 3600 рублів.

Спосіб 2: загальдомовий і індивідуальні лічильники

Застосовується в тих випадках, коли будинок оснащений загальним пристроєм обліку, але крім цього в деяких приміщеннях є і індивідуальні прилади для обліку послуги, що поставляється.

Як і в першому способі, тут теж потрібно спочатку розрахувати ціну на опалення в квартирі, а потім вартість його для загальнобудинкових потреб, після чого і виводиться загальна сума до оплати.

Розрахунок для житла

Припустимо, в приміщенні встановлено індивідуальний лічильник. Тоді розрахунок буде вестися за формулою 4,

де перший параметр позначає обсяг використаної за лічильником енергії, а другий - тариф на сервіс.

Наприклад, по приладу для обліку було витрачено 1,2 Гкал, тоді ціна обігріву в цьому житло складе:

1,2х1400 = 1680 рублів.

Однак така формула підходить тільки для квартир, забезпечених лічильниками, а для обчислень вартості сервісу для житла, в якому їх немає, буде необхідна формула 5,

де Si - показник загальної площі житла, Nт - норматив споживання теплової енергії, Тт - тариф на опалення.

З цих трьох параметрів невідомий тільки норматив споживання енергії на 1 квадратний метр.

Припустимо, він дорівнює 0,025 Гкал (в кожному регіоні і у кожного постачальника даного сервісу це значення може відрізнятися, його можна подивитися в квитанції або дізнатися в керуючій компанії), тоді ціна обігріву в квартирі буде дорівнювати:

0,025х60х1400 = 2100 рублів.

Розрахунок для загальнобудинкових потреб

Якщо при розрахунку вартості сервісу для квартири використовуються різні формули в залежності від наявності або відсутності в приміщенні індивідуального лічильника, то опалення, витрачений на загальнобудинкові потреби, однаково для всіх.

Спочатку обчислюється обсяг послуги. Робиться це за формулою 6,

де Vд - обсяг використаної енергії по загальнобудинкового пристрою обліку, Vu (неж) - кількість використаної енергії в нежитлових місцях, Nт - норматив споживання послуги в житловому приміщенні, Sv - показник площі житла в будинку без індивідуального лічильника, Vw (жіл.п.) - обсяг використаної енергії в житловому приміщенні з індивідуальним або загальним квартирним приладом обліку, Vкр - кількість використаної енергії при наданні сервісу гарячого водопостачання, Si - загальна площа квартири, Sоб - загальна площа всіх житлових і нежитлових приміщень в будинку.

Нехай в нежитлових частинах будинку використано 9 Гкал енергії (це число можна подивитися в квитанції на оплату або дізнатися в керуючій компанії), загальна площа квартир без лічильників дорівнює 5000 квадратних метрів, у місцях з індивідуальними приладами обліку використано 7 Гкал енергії, а на гаряче водопостачання витрачено 25 Гкал, тоді обсяг послуги складе:

(300-9-5000х0,025-7-25) х60 / 7000 = 1,1486 Гкал.

Далі за формулою 3 обчислюється теплової тариф:

1,1486х1400 = 1608 рублів.

Тепер можна отримати повну ціну сервісу, склавши разом ціну на опалення в квартирі і тариф на нього по загальнобудинкових потреб. Якщо в житловому приміщенні є індивідуальний лічильник, то ціна складе:

1680 + 1608 = 3288 рублів.

Якщо немає індивідуального приладу обліку витраченої теплової енергії, значить, доведеться платити:

2100 + 1608 = 3708 рублів.

Спосіб 3: відсутність загальнобудинкового лічильника

Цей спосіб застосовується, коли треба розрахувати тариф на опалення в будинку, в якому відсутній основний прилад обліку витраченої теплової енергії.

Однак дана методика також не виключає поетапних обчислень, при яких спочатку дізнаються вартість обігріву в окремій квартирі, а потім і ціну на послуги загальнобудинкового обігріву. Так само, як і в другому способі, вартість сервісу в житловому просторі повинна бути розрахована по формулі 4 або за формулою 5 - в залежності від наявності або відсутності там індивідуального пристрою обліку.

Так як в другому способі ці розрахунки вже були проведені, можна взяти отримані значення ціни на обігрів звідти. Нехай опалення житла з лічильником коштує 1680 рублів, а квартири без нього - 2100 рублів за певний розрахунковий період. Тоді залишилося обчислити обєм послуги за формулою 7,

де Nодн - норматив споживання теплової енергії, Sоі - показник площі приміщень, що є спільним майном в будинку, Si - загальна площа житла, Sоб - загальна площа всіх житлових і нежитлових приміщень.

З перерахованих параметрів залишається невідомим лише показник площі місць, які є спільним майном. Припустимо, цей показник дорівнює 120 квадратним метрам, тоді обсяг послуги буде дорівнює:

0,025х125х60 / 7000 = 0,0268 Гкал.

Тепер можна розрахувати тариф на теплову енергію для загальнобудинкових потреб за формулою 3:

0,0268х1400 = 37,5 рублів.

Залишилося тільки підсумувати тариф на вартість сервісу для окремо взятого житлового простору і тариф за опалення, необхідне для загальнобудинкових потреб, і вийде ціна за звітний період. Для квартири з лічильником ціна буде дорівнювати:

1680 + 37,5 = 1717,5 рублів.

Для житла без приладу для обліку теплової енергії:

2100 + 37,5 = 2137,5 рублів.

необхідні уточнення

Проводячи подібні обчислення, слід враховувати, що отримані результати можуть кардинально відрізнятися від наведених тут. Тому може бути безліч причин, а саме:

1. Невідповідність тарифів в опалювальний сезон. У кожному регіоні діють свої тарифи, залежні від постачальників послуг. Тому треба спочатку уточнити свій тариф, а потім вже проводити розрахунки.
2. Багато людей не помічають у формулі проставленою площі житла і не замінюють її власним значенням, через що результат виходить невірний.
3. Необовязково використовувати всі елементи формул. Якщо в будинку немає нежитлових місць, то їх площа не варто враховувати під час розрахунків. Наприклад, в деяких будинках на першому поверсі є магазини, перукарні, салони краси та інші нежитлові приміщення, в іншому ж будинку є тільки квартири і повністю відсутні будь-які службові закладу. Це треба враховувати при розрахунку вартості обігріву.
4. Показник гарячого водопостачання не потрібно використовувати в формулах, якщо в приміщенні, наприклад, газова колонка або бойлер, за допомогою яких і відбувається нагрів води.

Як правило, всі потрібні в формулах значення легко впізнати. Вони або будуть надруковані на самій квитанції, за якою треба платити за опалення, або їх можна запитати у постачальника сервісу. Маючи на руках ці дані, дуже легко перевірити, чи правильну суму пишуть в квитанції і не намагається фірма, що займається обігрівом, обдурити своїх клієнтів.

Навички в обчисленні за наведеними формулами будуть корисні тому, хто захоче оскаржити виставлений постачальником рахунок. В такому випадку завжди правильніше затівати суперечку, маючи незаперечні докази своєї правоти, а не оперуючи порожніми словами, намагаючись цим чогось досягти.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!