Процедура приватизації частини комунальної квартири
Процедура приватизації кімнати в комунальній квартирі ніяких істотних відмінностей від оформлення у власність звичайної квартири або її частини не має. Але все ж є ряд істотних моментів, за якими приватизація відрізняється, і їх слід враховувати, перш ніж приступати до оформлення документів.
Закони, що регулюють приватизацію комунальних квартир
Закони, що регулюють процедуру приватизації площ в комунальній квартирі, прийняті і вступили в дію досить давно. Всі норми і регламенти прописані в наступних документах:
- Житловий кодекс Російської Федерації "(ЖК РФ) від 29.12.2004 №188-ФЗ (прийнятий ГД ФС РФ 22.12.2004) у чинній редакції від 30.12.2013 року.
- Закон РФ «Про приватизацію житлового фонду» від 04.07.91 N 1541-1.
Вирішуючи приватизувати кімнату в комунальній квартирі, необхідно враховувати не тільки основний закон, але і всі внесені до нього зміни, так як частина статей і положень, прописаних в ньому, втратили свою силу. А це не завжди враховується сторонами, які проводять процедуру приватизації.
Так, до 1998 року приватизація комунальних квартир була передбачена лише в разі спільної згоди всіх мешканців і проводилася одномоментно (для всіх проживаючих відразу і повністю). Але в даний момент цей регламент вже не дійсний.
Кожен проживає в такій квартирі в праві самостійно вирішувати, коли і як ставати власником житла, і чи варто приватизувати кімнату.
У разі незгоди сусідів на переклад кімнати у власність людина має право звернутися з позовною заявою до суду, і рішення, швидше за все, буде винесено на користь позивача (якщо його бажання не суперечать чинному законодавству).
Як ділити будемо?
Основна відмінність приватизації частини комунальної квартири (і головна проблема, з якою найчастіше стикаються громадяни) - в розподілі права власності на місця загального користування. Тобто людина, яка проживає в комуналці, може розпоряджатися тільки своїм житловим приміщенням. Службові ж приміщення і так звані місця загального користування в квартирі - туалети, ванні кімнати, кухні, коридори, балкони, чулани, пральні тощо - розподіляються в рівних частках між усіма мешканцями.
Встановити ту частину площі, яка буде належати кожному мешканцеві після того, як житло приватизують, можна двома способами: по обопільною угодою всіх проживаючих, коли частки розподіляються за спільною згодою, або визначення часток в залежності від розміру житла. В останньому випадку площа всіх житлових приміщень комунальної квартири ділиться на площу кімнати, що належить конкретній людині, - така ж частка буде належати йому і на місця загального користування. Власники кімнат в комунальній квартирі і проживають в неприватизованих приміщеннях мають рівні права на визначення частки власності на нежитлові площі - привілеїв немає ні у кого.
Розподіл часток, коли квартиру приватизують, має бути закріплено письмовою угодою, під яким підписуються всі мешканці квартири. Якщо це не відбувається в добровільному порядку, то питання вирішується через суд, який і закріпить частки між мешканцями.
Разом з правом власності на частину приватизується комунальної квартири громадянину переходять і права володіння часткою в нежитлових площах. Проводячи операції зі своєю кімнатою (продаючи її, здаючи в оренду, даруючи і так далі), він передає і свої права на частку місць загального користування в квартирі. Але що належить людині частина нежитлових приміщень можна передати тільки разом з кімнатою - неможливо здати в оренду, наприклад, тільки туалет.
При цьому слід памятати, що власнику кімнати в комунальній квартири згоду сусідів на здачу належних йому приміщень в оренду не потрібно, а ось першочерговим правом покупки мають саме ті, хто проживає разом з ним в квартирі. І тільки через місяць після надходження пропозиції про придбання кімнати, якщо ніхто з сусідів не погодиться на покупку, вона може бути виставленої на продаж.
Документи, необхідні для приватизації кімнати в комунальній квартирі
Принципи приватизації комунальної квартири ті ж, що і для звичайної квартири. В першу чергу необхідно визначитися, яку форму власності ви збираєтеся оформляти - часткову, спільну чи індивідуальну. Від цього залежить і пакет необхідних документів.
Для того щоб дізнатися, як приватизувати кімнату і оформити її у власність, потрібно звернутися в Управління житлової політики району або округу, під чию юрисдикцію потрапляє квартира (тобто в якому ви проживаєте). Уточнити перелік документів, а також порядок, згідно з яким кімната повинна приватизуватися, необхідно безпосередньо в самому відділенні департаменту, так як в кожному конкретному випадку працівник, який веде оформленням паперів, має право вимагати додаткові довідки, виписки тощо.
Якщо на проживання в приватизується кімнаті мають право неповнолітні діти, а також громадяни, яких визнано судом недієздатними, то для процедури приватизації будуть потрібні дозвільні документи з органів опіки та піклування. При цьому слід памятати, що діти автоматично стають учасниками приватизації, зберігаючи право на ще одну безкоштовну приватизацію.
Якщо проживають і прописані в кімнаті люди бажають відмовитися від свого права участі в приватизації, то вони повинні написати про це заяву, яка зобовязана бути завіреним у нотаріуса.
Приблизний список документів, необхідних для оформлення кімнати у власність, виглядає наступним чином:
- заяву на приватизацію частини площі в комунальній квартирі, оформлене на імя голови Комітету з житлової політики, під яким мають поставити підписи всі мешканці, прописані в даній кімнаті;
- технічний паспорт, виданий Бюро технічної інформації (БТІ), і кадастровий паспорт, виданий проектно-інвентаризаційним бюро (ПІБ). Їх дія обмежена поточним роком;
- довідка про реєстрацію за місцем проживання за формою 9, вона дійсна протягом 1 місяця з моменту отримання;
- документи, що підтверджують особу кожного члена сімї (паспорта і свідоцтва про народження).
Додаткові документи, необхідні для приватизації кімнати
Крім списку, наведеного вище, може виникнути необхідність у наступних документах:
- Виписка з фінансового особового рахунку про те, що в проживаючих немає заборгованостей по комунальних платежах за кімнату.
- Для людей, зареєстрованих (прописаних) в кімнаті комунальної квартири, що проходить процедуру приватизації, після 1 січня 1992 року, необхідно надання довідок про реєстрацію за місцем проживання і про те, що вони не брали участі в приватизації раніше.
- При приватизації заброньованої кімнати необхідно надання охоронного свідоцтва. Заброньованими площами вважаються ті, мешканці яких на тривалий час виїхали з постійного місця проживання в даній квартирі (через віддаленої роботи або відрядження, навчання і так далі). У такому випадку після подачі заяви квартира бронюється муніципалітетом за ними, про що видається спеціальне охоронне свідоцтво.
- Якщо комунальна квартира, в якій планується приватизувати кімнату, знаходиться у будинку, що є памятником архітектури, то необхідна довідка Комітету з державної охорони памяток історії та культури, яка засвідчить, що приватизована площа не містить ніяких архітектурно-художніх елементів.
Процедура оформлення приватизації кімнати в комунальній квартирі
Оформляти документи, необхідні для процедури приватизації кімнати, має право будь-який повнолітній громадянин, прописаний на оформлюваної у власність площі, а не тільки відповідальний квартиронаймач. Для цього йому необхідно мати лише документи, що засвідчують особу решти мешканців (паспорта і свідоцтва про народження).
Щоб уточнити подробиці про те, як приватизувати кімнату грамотно і без додаткових зволікань, вам потрібно звернутися до місцевого відділення Департаменту житлової політики, де вам зобовязані дати вичерпну інформацію про процедуру.
- Необхідно отримати на руки договір з муніципалітетом про соціальне наймання кімнати в квартирі (ордер), якщо ви його не маєте. Крім цього, ви повинні оформити згоду всіх прописаних на приватизується площі мешканців на оформлення кімнати у власність. Якщо ваші можливі співвласники хочуть відмовитися від свого права участі в приватизації в вашу користь, то необхідно завірити цю відмову у нотаріуса.
- Отримайте технічний план і паспорт вашої кімнати. Для цього зверніться у БТІ, щоб його співробітники обстежили приміщення. Зазвичай дана процедура займає від 2 тижнів до 1 місяця. Переконайтеся, що план не містить інформації про проведення незаконних перепланувань житла, інакше процедуру приватизації кімнати в комунальній квартирі вам провести, швидше за все, не вдасться. Також неможливо оформити у власність та приміщення, визнане аварійним, або всю будівлю підлягає знесенню.
- Отримайте в Єдиному розрахунково-інформаційному центрі (Еріці) документ, що надає всю інформацію про людей, прописаних у приватизованій кімнаті комунальної квартири. Як правило, дана довідка оформляється протягом 2 тижнів.
- У разі якщо приватизація зачіпає інтереси неповнолітніх, то в регіональному органі опіки вам необхідно отримати дозвіл на приватизацію кімнати. Довідка, отримана в даній установі, дійсна протягом 1 місяця і оформляється 10 днів. Варто памятати, що якщо за півроку до початку оформлення кімнати у власність з неї був виписаний неповнолітній, то процедуру приватизації вам зробити не дозволять.
- Після отримання необхідних документів вам потрібно звернутися в Управління Департаменту житлової політики і житлового фонду для складання договору про приватизацію частини площі в комунальній квартирі. Врахуйте, що при подачі заяви в департамент зобовязані бути присутніми всі громадяни, які беруть участь в оформленні власність, або ви повинні надати нотаріально завірені довіреності на представлення їх інтересів. Складання договору, як правило, займає до 2 тижнів.
- Після укладення договору про приватизацію кімнати в комунальній квартирі вам потрібно звернутися в Управління реєстраційної служби для отримання свідоцтва, що підтверджує право власності на кімнату. Щоб завершити процедуру приватизації, необхідно поставити житло на технічний облік в БТІ вже в якості житла, що перебуває у приватній власності.
Якщо вам з якоїсь причини відмовили в приватизації площі в комуналці, необхідно, перш за все, отримати відмову, оформлений в письмовому вигляді з обовязковим зазначенням причин (номерами нормативних і законодавчих документів, на підставі яких було отримано відмову в приватизації). Отримавши такий документ, потрібно проконсультуватися з юристом, який докладно пояснить вам процедуру оскарження рішення, можливо, в судовому порядку.